Я знаю - СЛОТ

Догадки и гадания в режиме ожидания,

Тот самый, кто мне нужен, как воздух,

Он ведь, полагаю, в белом, там, на асфальте, мелом

Инкогнито оставит свой телефон.

Мой вектор знаменатель искомый,

Сквозь пальцы песком, пока мы не знакомы,

Протекает насквозь, замерзает инеем,

Мы две невыносимо параллельные линии.

Я поднимаю руку с флагом, как на демонстрации,

Мне нужен прямой эфир, скандал, пиар-акция.

И пусть это не заметит мир, страна,

Мне надо, чтоб заметила она.

Я знаю, где-то там на свете он всё-таки есть,

Я сумела прочесть по мурашкам на коже,

Вот досчитаю до семи, пока только шесть,

И увижу его, ну, и он меня тоже.

По черткам и таблицам, желтеющим страницам

И по словам, возможно, его стихов,

По всем телеканалам, анонсам и порталам,

По номерам на форме у игроков.

Спать неохота, всего-то кофе литр,

В инстаграм фото, 140 символов в твиттер,

Повсюду субтитры, мой поэтический спам,

Пусть у меня тебя нет, но я уже не отдам никому.

Кого именно среди всех неизвестных,

Ощущение твоего имени самое честное,

Телефон когда-нибудь зазвонит, сыграет хит,

Не говори кто, я знаю, кто говорит.

Я знаю, где-то там на свете он всё-таки есть,

Я сумела прочесть помурашкам на коже,

Вот досчитаю до семи, пока только шесть,

И увижу его, ну, и он меня тоже.

Я знаю, где-то там на свете он всё-таки есть,

Я сумела прочесть помурашкам на коже,

Вот досчитаю до семи, пока только шесть,

Шесть с половиной, шесть с четвертью,

Шесть с ниточкой, шесть с иголочкой.

Здогади і ворожіння в режимі очікування,

Той самий, хто мені потрібний, як повітря,

Він, бо, гадаю, у білому, там, на асфальті, крейдою

Інкогніто залишить свій телефон.

Мій вектор знаменник шуканий,

Крізь пальці піском, поки ми не знайомі,

Протікає наскрізь, замерзає інеєм,

Ми дві нестерпно паралельні лінії.

Я піднімаю руку з прапором, як на демонстрації,

Мені потрібний прямий ефір, скандал, піар-акція.

І нехай це не помітить світ, країна,

Мені треба, щоб вона помітила.

Я знаю, десь там на світі він все-таки є,

Я зуміла прочитати по мурашках на шкірі,

Ось дорахую до сім, поки тільки шість,

І побачу його, ну, і він теж теж.

По рискам і таблицях, жовтіючим сторінкам

І за словами, можливо, його віршів,

По всім телеканалам, анонсам і порталам,

За номерами на формі у гравців.

Спати неохота, лише кава літр,

У інстаграм фото, 140 символів у твіттер,

Всюди субтитри, мій поетичний спам,

Нехай у мене тебе немає, але я вже не віддам нікому.

Кого саме серед усіх невідомих,

Відчуття твого імені найчесніше,

Телефон колись задзвонить, зіграє хіт,

Не говори хто, я знаю, хто говорить.

Я знаю, десь там на світі він все-таки є,

Я зуміла прочитати помурашки на шкірі,

Ось дорахую до сім, поки тільки шість,

І побачу його, ну, і він теж теж.

Я знаю, десь там на світі він все-таки є,

Я зуміла прочитати помурашки на шкірі,

Ось дорахую до сім, поки тільки шість,

Шість із половиною, шість із чвертю,

Шість із ниточкою, шість із голочкою.