Бой! - СЛОТ

Не выбросить ни слова из песни,

Не заменить, не забыть.

Нельзя наполовину быть честным,

Наполовину любить.

А честность — человека убийца,

В мозг шипы, а розами стелет

И стреляет в контуры лица.

Только бы видеть контуры цели.

Выбор есть: забить или биться,

И сделать следующий ход.

Никто за нас не сможет родиться,

Никто за нас не умрет.

В кровь головою биться о стены

Поперёк твоей мать-природы.

Нихрена там нет кроме тлена,

В паутине личной свободы.

Мой бой!

Это мой бой!

Даже если моя песня спета.

Пускай, в этом мой кайф

И моя боль, — вся моя боль в этом!

Время не уступит дорогу

И с верностью мотылька,

Мне от пролога до эпилога,

Лететь на свет маяка.

И как река в одном направлении,

С наглой правотою младенца.

ЭГО прет стеной в наступление,

Под дабстеп безумному сердцу!

Мой бой!

Это мой бой!

Даже если моя песня спета.

Пускай, в этом мой кайф

И моя боль, — вся моя боль в этом!

Мой бой!

Только мой бой!

Даже если моя песня спета.

Пускай, в этом мой кайф

И моя боль, - вся моя боль в этом!

Мой бой... Бой с самим собой,

Высотой порванной струной.

Только мой бой... Бой с людской молвой,

Мечтой, слепоглухонемой судьбой.

Мой бой...

Бой за слова, права не права.

Бой за право провести этот бой.

В бой с головой!

Мой бой!

Это мой бой!

Даже если моя песня спета.

Пускай, в этом мой кайф

И моя боль, — вся моя боль в этом!

Мой бой!

Только мой бой!

Даже если моя песня спета.

Пускай, в этом мой кайф

И моя боль, — вся моя боль в этом!

В суете и пыли — этот бой только мой.

После мёртвой петли с поднятой головой,

С ясным взглядом с лица — навсегда молодой.

День за днем до конца — продолжается бой!

Не викинути жодного слова з пісні,

Чи не замінити, не забути.

Не можна бути наполовину чесним,

Наполовину кохати.

А чесність - людину вбивця,

У мозок шипи, а трояндами стеле

І стріляє у контури обличчя.

Аби тільки бачити контури мети.

Вибір є: забити чи битися,

І зробити наступний хід.

Ніхто за нас не зможе народитися,

Ніхто за нас не помре.

У кров головою битися об стіни

Поперек твоєї матері-природи.

Ніхрена там немає крім тліну,

У павутинні особистої свободи.

Мій бій!

Це мій бій!

Навіть якщо моя пісня заспівана.

Нехай у цьому мій кайф

І мій біль — увесь мій біль у цьому!

Час не поступиться дорогою

І з вірністю метелика,

Мені від прологу до епілогу,

Летіти на світ маяка.

І як річка в одному напрямку,

З нахабною правотою немовляти.

ЕГО пре стіною в наступ,

Під дабстеп шаленому серцю!

Мій бій!

Це мій бій!

Навіть якщо моя пісня заспівана.

Нехай у цьому мій кайф

І мій біль — увесь мій біль у цьому!

Мій бій!

Тільки мій бій!

Навіть якщо моя пісня заспівана.

Нехай у цьому мій кайф

І мій біль, - увесь мій біль у цьому!

Мій бій... Бій із самим собою,

Висотою порваною струною.

Тільки мій бій... Бій з людською мовою,

Мрією, сліпоглухонімою долею.

Мій бій...

Бій за слова, права не права.

Бій за право провести цей бій.

У бій із головою!

Мій бій!

Це мій бій!

Навіть якщо моя пісня заспівана.

Нехай у цьому мій кайф

І мій біль — увесь мій біль у цьому!

Мій бій!

Тільки мій бій!

Навіть якщо моя пісня заспівана.

Нехай у цьому мій кайф

І мій біль — увесь мій біль у цьому!

У метушні та пилюці — цей бій тільки мій.

Після мертвої петлі з піднятою головою,

З ясним поглядом з лиця назавжди молодий.

День за днем ​​до кінця – триває бій!