Стёкла розовых очков - СЛОТ

Никто не услышит, как деревья станут тише;

И как незаметно, юность станет встречным ветром.

Улыбка - ноль, как на мертвеце.

Испуг - порезами в кровь, на лице.

И на конце любого осколка никто, не то,

Не так, WTF, никак, всё без толка!

Когда с глаз долой

Стёкла розовых очков разлетятся по судьбе!

Придёт за тобой мир убогих и Богов -

Не тот, который виделся тебе…

Не так, как в романах, нас поманят и обманут.

Не так было в книге, мы играем во взрослой лиге.

Судьба - борьба и предатель - рок;

Всё по больному и всё поперёк.

Мгновенный шок, крушение иллюзий;

Вокруг война, она ставит на зло, добро - лузер.

Когда с глаз долой

Стёкла розовых очков разлетятся по судьбе!

Придёт за тобой мир убогих и Богов -

Не тот, который виделся тебе…

Достаточно одной первой микротрещины;

И вот, по-другому смотрим на разные, голубые-красные вещи мы.

Разорваны книги, которые всегда казались вещими,

А перспективы уползают от нас вдаль рептилиями зловещими.

Метеоритный дождь, осколочных ранений

Не ослепит, но случайным образом поменяет угол зрения

Твоего на людей, а людей на тебя обратно;

Понятно только то, что теперь тебе ничего не понятно.

Когда с глаз долой

Стёкла розовых очков разлетятся по судьбе!

Придёт за тобой мир убогих и Богов -

Не тот, который виделся тебе…

Ніхто не почує, як дерева стануть тихішими;

І як непомітно, молодість стане зустрічним вітром.

Посмішка – нуль, як на мертвеце.

Переляк – порізами в кров, на обличчі.

І на кінці будь-якого уламка ніхто, не те,

Не так, WTF, ніяк, все без толку!

Коли з очей геть

Скло рожевих окулярів розлетиться по долі!

Прийде за тобою світ убогих та Богів -

Не той, що бачився тобі...

Не так, як у романах, нас поманять та обдурять.

Не так було у книзі, ми граємо у дорослій лізі.

Доля - боротьба та зрадник - рок;

Все по хворому і все поперек.

Миттєвий шок, аварія ілюзій;

Навколо війна, вона ставить на зло, добро – лузер.

Коли з очей геть

Скло рожевих окулярів розлетиться по долі!

Прийде за тобою світ убогих та Богів -

Не той, що бачився тобі...

Достатньо однієї першої мікротріщини;

І ось, інакше дивимося на різні, блакитні-червоні речі ми.

Розірвані книги, які завжди здавались віщими,

А перспективи повзають від нас у далечінь рептиліями зловісними.

Метеоритний дощ, осколкових поранень

Не засліпить, але випадковим чином змінить кут зору

Твого на людей, а людей на тебе назад;

Зрозуміло лише те, що тепер тобі нічого не зрозуміло.

Коли з очей геть

Скло рожевих окулярів розлетиться по долі!

Прийде за тобою світ убогих та Богів -

Не той, що бачився тобі...