Seven - СЛОТ

Просто так сорваться и морально убить —

Контрольный выстрел в глаза.

Больно по живому резать тонкую нить,

Потом себя винить, когда заказан путь назад.

Шагом партизана, с белым флагом в руке,

Без плана и идеи уеду быстрее.

Два непонимания застыли в апогее,

Никому ни слова, всё уехал

Не забыть никогда семь последних звонков —

Послания без слов — асфальт и мокрый ветер.

Высыхает вода моих детских снов.

Со мною беда… никто и не заметил.

Неделя на природе проходит и я у цели.

Стали бесполезными, куда-то улетели

Понятия, понты, качели «годен — не годен».

Мода здесь не в моде, всё подчиняется погоде.

Семь дней звоню тебе сказать, каким теперь я буду —

Лао Цзы будто, да будто бы Будда.

Слова: «Аппарат абонента выключен или находится вне зоны действия сети».

Не забыть никогда семь последних звонков —

Послания без слов — асфальт и мокрый ветер.

Высыхает вода моих детских снов.

Со мною беда… никто и не заметил.

Не забыть никогда семь последних звонков —

Послания без слов — асфальт и мокрый ветер.

Высыхает вода моих детских снов.

Со мною беда… никто и не заметил.

Ночь затопит глаза, день заставит забыть

И медленно плыть, куда подует ветер.

Прибывает вода и может просто накрыть.

Со мною беда, а ты и не заметил.

Просто так зірватись і морально вбити —

Контрольний постріл в очі.

Боляче по живому різати тонку нитку,

Потім звинувачувати себе, коли замовлений шлях назад.

Кроком партизана, з білим прапором у руці,

Без плану та ідеї поїду швидше.

Два нерозуміння застигли в апогії,

Нікому ні слова, все поїхав

Не забути ніколи сім останніх дзвінків—

Послання без слів - асфальт і мокрий вітер.

Висихає вода моїх дитячих снів.

Зі мною лихо... ніхто і не помітив.

Тиждень на природи проходить і я у мети.

Стали марними, кудись відлетіли

Поняття, понти, гойдалки «годен—не годен».

Мода тут не в моді, все підкоряється погоді.

Сім днів дзвоню тобі сказати, яким тепер я буду.

Лао Цзи ніби, і ніби би Будда.

Слова: "Апарат абонента вимкнено або знаходиться поза зоною дії мережі".

Не забути ніколи сім останніх дзвінків—

Послання без слів - асфальт і мокрий вітер.

Висихає вода моїх дитячих снів.

Зі мною лихо... ніхто і не помітив.

Не забути ніколи сім останніх дзвінків—

Послання без слів - асфальт і мокрий вітер.

Висихає вода моїх дитячих снів.

Зі мною лихо... ніхто і не помітив.

Ніч затопить очі, день змусить забути

І повільно плисти, куди подіє вітер.

Прибуває вода і може просто накрити.

Зі мною біда, а ти і не помітив.