Ракета для поэта - СЛОТ

Нуки:

Чувство незавершенности

Смотрит в окно обреченно и

Время на пятой скорости,

А поезда шли, шли, шли.

Кэш:

Темы, завязанные в тексты тромбы

Разлетятся пеплом, разорвутся бомбой.

Схемы, не помогут закончить поэму

И в этом проблема, в мыслях катакомбы.

Атом, великоват он,

Чтобы стать тем самым тринадцатым ароматом

И плоская луна бесит своим пустым циферблатом.

Припев:

Ты слышишь, где-то летит ракета

К концу сюжета, поэта может и не стать

Нет даже века у человека,

Всегда до лета куплета будет не хватать.

Нуки:

Плохо, весна, обострение.

Сдохну — не имеет значения.

Космос из коробки черепа

Будет в стихах жить, жить, жить.

Кэш:

Вата, эта белая палата чутка маловата,

Даже если медсестра без медбрата,

В клетке, давали мне таблетки

Редкие слова, делал меткими

Делал заметки на этикетке

Утро, я будто, писал это бред

Смысла нет, он делся куда-то

Это просто цитата, в углу тетрадь смята

Какая сегодня дата?

Припев

Ты слышишь, где-то летит ракета.

К концу сюжета поэта может и не стать.

Нет даже века у человека.

Всегда до лета куплета будет не хватать.

Так больно смотреть.

И не достать рукой.

Кровавый бой с собой и бесконечный пот.

И не сбежать и не найти покой.

Граната с вынутой чекой.

Диагноз: психопат.

проигрыш

Где-то летит ракета.

К концу сюжета, поэта может и не стать.

Нет даже века, у человека.

Всегда до лета куплета будет не хватать.

Кэш:

И когда стихла стихия стихов,

После недопетого лета.

Люди стали искать ответы в записках

Теперь уже точно мертвого поэта.

Анализировать это, раскладывать взрывы мозга

И трепет сердца по нумерованным полкам

Только в этом нет толка…

Это как разобрать живого ежа по колким иголкам.

Нукі:

Почуття незавершеності

Дивиться у вікно приречено і

Час на п'ятій швидкості,

А поїзди йшли, йшли, йшли.

Кеш:

Теми, зав'язані в тексти тромби

Розлетяться попелом, розірвуться бомбою.

Схеми, які не допоможуть закінчити поему

І в цьому проблема, в думках катакомби.

Атом, завеликий він,

Щоб стати тим самим тринадцятим ароматом

І плоский місяць бісить своїм порожнім циферблатом.

Приспів:

Ти чуєш, десь летить ракета

До кінця сюжету, поета може і не стати

Немає навіть століття у людини,

Завжди до літа куплета не вистачатиме.

Нукі:

Погано, весна, загострення.

Здохну - не має значення.

Космос із коробки черепа

Буде в віршах жити, жити, жити.

Кеш:

Вата, ця біла палата трохи замала,

Навіть якщо медсестра без медбрата,

У клітині, давали мені таблетки

Рідкі слова, робив влучними

Робив нотатки на етикетці

Ранок, ніби, писав це марення

Сенсу немає, він дівся кудись

Це просто цитата, в кутку зошит зім'ята

Яка сьогодні дата?

Приспів

Ти чуєш, десь летить ракета.

До кінця сюжету поета може і не стати.

Немає навіть віку у людини.

Завжди до літа куплета не вистачатиме.

Так боляче дивитись.

І не дістати рукою.

Кривавий бій із собою і нескінченний піт.

І не втекти і не найти спокій.

Граната з витягнутою чекою.

Діагноз: психопат.

програш

Десь летить ракета.

До кінця сюжету, поета може і не стати.

Немає навіть століття, у людини.

Завжди до літа куплета не вистачатиме.

Кеш:

І коли стихла стихія віршів,

Після недоспіваного літа.

Люди стали шукати відповіді в записках

Тепер уже мертвого поета.

Аналізувати це, розкладати вибухи мозку

І трепет серця за нумерованими полками

Тільки в цьому немає толку…

Це як розібрати живого їжака по колких голках.