Предательская - СЛОТ

Я там был, всё видел, слышал, кровь остановилась, когда он на поверхность вышел

И тогда я понял, все мы проданы на какой-то фаллос по оси на шасси мы намотаны.

Кинул тот, кто был Богом, переносил с нами всё, это нам вышло боком

Током, как будто врезало током.

Привев:

Мы спали на золе своих больных домов и на одной земле воздухом дышали.

Листали дни рукой, рекой одной на всех, мы медленно наверх проистекали.

Вся моя система распалась и фундамент треснул, ни ф*га не осталось

Чёрное с белым стали серой массой, не забывайте деньги проверять рядом с кассой.

Проверять своих нам без мазы, это как-то сразу отдаёт признаком маразма,

Разом сдаёт позиции разум.

Припев:

В пустыне нет слёз, восстания снов, сознание на запрос не отвечает.

Мы верили ему и это нас всерьёз, теперь по одному поубивает.

Как теперь нам с этим жить, не зная слов, мы не слышим.

Только дышим, непреднамеренно дышим.

Не зная слов, мы не слышим,

Только дышим, непреднамеренно дышим.

В пустыне нет слёз… Пустота просто так выломаны двери.

Сознание на запрос… Бледно-лунный свет нам ответ на безликость.

Мы верили ему… Нечего ловить, нет любви, мы не верим.

Теперь по одному… Дикость, невыносимая дикость.

Как теперь нам с этим жить, не зная слов, мы не слышим,

Только дышим, непреднамеренно дышим.

Под метроном сердце бьётся,

Время льётся, оно назад не вернется.

Я там був, все бачив, чув, кров зупинилася, коли він на поверхню вийшов

І тоді я зрозумів, всі ми продані на якийсь фалос по осі на шасі ми намотані.

Кинув той, хто був Богом, переносив з нами все, це нам вийшло боком

Струмом, начебто врізало струмом.

Привівши:

Ми спали на попелі своїх хворих будинків і на одній землі повітрям дихали.

Гортали дні рукою, річкою однією на всіх, ми повільно нагору відбувалися.

Вся моя система розпалася і фундамент тріснув, ні ф*га не залишилося

Чорне з білим стали сірою масою, не забувайте гроші перевіряти поруч із касою.

Перевіряти своїх нам без мази, це якось одразу віддає ознакою маразму,

Разом здає позиції розум.

Приспів:

У пустелі немає сліз, повстання снів, свідомість на запит не відповідає.

Ми вірили йому і це нас серйозно, тепер по одному вбиває.

Як тепер нам з цим жити, не знаючи слів, ми не чуємо.

Тільки дихаємо, ненавмисно дихаємо.

Не знаючи слів, ми не чуємо,

Тільки дихаємо, ненавмисно дихаємо.

У пустелі немає сліз... Порожнеча просто так виламані двері.

Свідомість на запит… Блідно-місячне світло нам відповідь на безособливість.

Ми вірили йому... Нічого ловити, немає кохання, ми не віримо.

Тепер по одному… Дикість, нестерпна дикість.

Як тепер нам з цим жити, не знаючи слів, ми не чуємо,

Тільки дихаємо, ненавмисно дихаємо.

Під метроном серце б'ється,

Час ллється, він назад не повернеться.