Клетка - СЛОТ

Жили-были все такие люди разные, мимо плыли их дела и мысли невесомые,

Засоряли они собой кварталы грязные, порталы, залы и головы темные.

Жизнь кипит в радиусе одного километра, люди сидят в клетках, сегментах,

кластерах,

И ведь каждый хотел играть роль Воланда, Мастера, но всех в массовку занесло

каким-то ветром.

Прямые контуры, периметры клеток, линии разметок деток направляют,

Предсказуемость — созвездие черных меток, в какой-то момент тут все такую

получают.

Клетками соткана сеть промысловая, я здесь забыл про слово «мы»,

а мы — про слово «я».

Черная метка — клетка нездоровая, на тех кто рядом стоит проливает свой яд,

Заражает всех тех, кто стоит рядом в ряд…

Припев:

Детки, детки пойманы в клетки, незаметны никому, кроме тебя и меня.

Клетка, клетка — локальная сетка, становится глобальнее день ото дня.

Детки, детки пойманы в клетки, мы незаметны никому, кроме тебя и меня.

Клетка, клетка — локальная сетка, становится глобальнее день ото дня.

Молчи ничего не говори…

Молчи ничего никому не говори…

Молчи ничего не говори…

Молчи ничего никому не говори…

Им стыдно вспомнить свои телодвижения со дня рождения до появления склероза,

Под наркозом просыпаются алкогольные откровения, проза лепрозория, белая проза.

Раз-два — классики, классы, батальоны-клоны одной ментальной расы,

Миллионы клеток — метастаза-колония, пластмассовые стразы, по отдельности — кто

они?

Шаг влево, вправо — все заминировано, в органайзере запланирована последняя

дата,

Дата смерти, а перед ней листы вырваны, листья опали, их сдуло куда-то.

Клетка на брата, поздно делится, Господь подтирается твоей последней страницей,

Фортуна отвернулась, знала — не признала, здесь у всех персонально одинаковые

лица.

Одинаковые нули, без единицы…

Припев:

Детки, детки пойманы в клетки, незаметны никому, кроме тебя и меня.

Клетка, клетка — локальная сетка, становится глобальнее день ото дня.

Детки, детки пойманы в клетки, мы незаметны никому, кроме тебя и меня.

Клетка, клетка — локальная сетка, становится глобальнее день ото дня.

Детки, детки пойманы в клетки взглядами, мыслями, судьбами в ряд,

Клетки, клетки, нервные клетки отмирают молча и не болят.

Детки, детки пойманы в клетки, незаметны никому, кроме тебя и меня.

Клетка, клетка — локальная сетка, но она не поймала тебя и меня.

Жили-були всі такі люди різні, повз пливли їхні справи і думки невагомі,

Засмічували вони собою квартали брудні, портали, зали і темні голови.

Життя кипить у радіусі одного кілометра, люди сидять у клітинах, сегментах,

кластерах,

І адже кожен хотів грати роль Воланда, Майстра, але всіх у масовку занесло

якимсь вітром.

Прямі контури, периметри клітин, лінії розміток дітей направляють,

Передбачуваність - сузір'я чорних міток, в якийсь момент тут все таку

одержують.

Клітками зіткана мережа промислова, я забув про слово «ми»,

а ми — про слово «я».

Чорна мітка - клітина нездорова, на тих хто поруч стоїть проливає свою отруту,

Заражає всіх тих, хто стоїть поряд...

Приспів:

Дітки, дітки впіймані в клітини, непомітні нікому, крім тебе і мене.

Клітина, клітина — локальна сітка, стає глобальнішою з кожним днем.

Дітки, дітки впіймані в клітини, ми непомітні нікому, крім тебе і мене.

Клітина, клітина — локальна сітка, стає глобальнішою з кожним днем.

Мовчи нічого не говори…

Мовчи нічого нікому не говори…

Мовчи нічого не говори…

Мовчи нічого нікому не говори…

Їм соромно згадати свої рухи тіла з дня народження до появи склерозу,

Під наркозом прокидаються алкогольні одкровення, проза лепрозорія, біла проза.

Раз-два — класики, класи, батальйони-клони однієї ментальної раси,

Мільйони клітин - метастаза-колонія, пластмасові стрази, за окремістю - хто

вони?

Крок вліво, вправо - все заміновано, в органайзері запланована остання

дата,

Дата смерті, а перед нею листи вирвані, листя опало, їх здуло кудись.

Клітка на брата, пізно ділиться, Господь підтирається твоєю останньою сторінкою,

Фортуна відвернулась, знала - не визнала, тут у всіх персонально однакові

особи.

Одинакові нулі, без одиниці.

Приспів:

Дітки, дітки впіймані в клітини, непомітні нікому, крім тебе і мене.

Клітина, клітина — локальна сітка, стає глобальнішою з кожним днем.

Дітки, дітки впіймані в клітини, ми непомітні нікому, крім тебе і мене.

Клітина, клітина — локальна сітка, стає глобальнішою з кожним днем.

Дітки, дітки впіймані в клітини поглядами, думками, долями в ряд,

Клітини, клітини, нервові клітини відмирають мовчки і не болять.

Дітки, дітки впіймані в клітини, непомітні нікому, крім тебе і мене.

Клітина, клітина — локальна сітка, але вона не зловила тебе і мене.