Не жди меня - Слава, Григорий Лепс

Душа и мысль - единый вздох

Не жди меня, нет больше слов

Не будет больше снов

Простужен день, он льёт дожди

И в каждой капле, меня не жди

Холодно и безразлично так

Нас осень обняла

Серыми буднями - не разбудить огня

Не заставить сердце биться чаще, если нет

Если нет причин для счастья мне

Мне хочется смотреть, как мы с тобой

Убиваем свою любовь

Закрыть глаза и сделать шаг

Покажется, что жизнь - пустяк

Пусть в парке листья жгут

А мы сожгём мосты

Серыми буднями - не разбудить огня

Не заставить сердце биться чаще, если нет

Если нет причин для счастья мне

Мне хочется смотреть, как мы с тобой

Убиваем свою любовь

Соло.

Серыми буднями - не разбудить огня

Не заставить сердце биться чаще, счастья нет

Простужен день, он льёт дожди

И в каждой капле, меня не жди

Холодно и безразлично так

Нас осень обняла

Душа і думка – єдине зітхання

Не чекай на мене, немає більше слів

Не буде більше снів

Застуджений день, він ллє дощі

І в кожній краплі, мене не чекай

Холодно і байдуже так

Нас осінь обняла

Сірими буднями – не розбудити вогню

Не змусити серце битися частіше, якщо ні

Якщо немає причин для щастя мені

Мені хочеться дивитись, як ми з тобою

Вбиваємо своє кохання

Закрити очі та зробити крок

Здається, що життя - дрібниця

Нехай у парку листя джгут

А ми спалимо мости

Сірими буднями – не розбудити вогню

Не змусити серце битися частіше, якщо ні

Якщо немає причин для щастя мені

Мені хочеться дивитись, як ми з тобою

Вбиваємо своє кохання

Соло.

Сірими буднями – не розбудити вогню

Чи не змусити серце битися частіше, щастя немає

Застуджений день, він ллє дощі

І в кожній краплі, мене не чекай

Холодно і байдуже так

Нас осінь обняла