Расскажи мне, мама - Слава

Осталась память, память

У которой больше нет конца

Остались слёзы, у которых

Я не помню, где начало

Я всё любовь искала - она рядом шла

Её в лицо не знала, как слепая была

Ах, если всё начать сначала

Расскажи мне, мама, что я сделала не так?

Расскажи мне, мама, почему я виновата?

Я любила, мама, а простить не знаю как

Ну ответь, ведь ты же сама любила когда-то.

Осталась гордость - гордость,

От которой я схожу с ума.

Остались лишь обиды,

О которых так давно молчала.

В своих мечтах летала, как во сне я жила.

И вот пора настала и очнулась от сна,

Но не от сна, а от кошмара!

Расскажи мне, мама, что я сделала не так?

Расскажи мне, мама, почему я виновата?

Я любила, мама, а простить не знаю как

Ну ответь, ведь ты же сама любила когда-то.

Расскажи мне, мама, что я сделала не так?

Расскажи мне, мама, почему я виновата?

Я любила, мама, а простить не знаю как

Ну ответь, ведь ты же сама любила когда-то.

Осталась память, память

У которой больше нет конца

Залишилася пам'ять, пам'ять

У якої більше немає кінця

Залишилися сльози, у яких

Я не пам'ятаю, де початок

Я все кохання шукала - вона поруч йшла

Її в обличчя не знала, як сліпа була

Ах, якщо все почати спочатку

Розкажи мені, мамо, що я не так зробила?

Розкажи мені, мамо, чому я винна?

Я любила, мамо, а вибачити не знаю як

Ну відповідай, адже ти сама любила колись.

Залишилася гордість - гордість,

Від якої я божеволію.

Залишилися лише образи,

Про які так давно мовчала.

У своїх мріях літала, як уві сні я жила.

І ось пора настала і прокинулася від сну,

Але не від сну, а від кошмару!

Розкажи мені, мамо, що я не так зробила?

Розкажи мені, мамо, чому я винна?

Я любила, мамо, а вибачити не знаю як

Ну відповідай, адже ти сама любила колись.

Розкажи мені, мамо, що я не так зробила?

Розкажи мені, мамо, чому я винна?

Я любила, мамо, а вибачити не знаю як

Ну відповідай, адже ти сама любила колись.

Залишилася пам'ять, пам'ять

У якої більше немає кінця