An Sylvia - Simon Keenlyside, Malcolm Martineau, Франц Шуберт

Was ist Silvia, saget an

Daß sie die weite Flur preist?

Schön und zart seh' ich sie nah’n

Auf Himmels Gunst und Spur weist

Daß ihr Alles unterthan

Ist sie schön und gut dazu?

Reiz labt wie milde Kindheit;

Ihrem Aug' eilt Amor zu

Dort heilt er seine Blindheit

Und verweilt in süßer Ruh

Darum Silvia tön', o Sang

Der holden Silvia Ehren;

Jeden Reiz besiegt sie lang

Den Erde kann gewähren:

Kränze ihr und Saitenklang!

Що таке Сільвія, скажи

Що вона хвалить широкі поля?

Я бачу її зблизька, гарну й ніжну

Вказує на небесну прихильність і слід

Що їй все підвладне

Вона красива і вміє це робити?

Чарівність освіжає, як легке дитинство;

Амур кидається до її ока

Там він зцілює свою сліпоту

І жити в солодкому відпочинку

Ось чому Сільвія тон, о Санг

Шануйте прекрасну Сільвію;

Вона довго перемагає кожен стимул

Земля може дати:

Вінки ви і струни звучать!