Gretchen am Spinnrade - Elisabeth Schwarzkopf, Edwin Fischer, Франц Шуберт

Meine Ruh ist hin

Mein Herz ist schwer

Ich finde sie nimmer

Und nimmermehr

Wo ich ihn nicht hab

Ist mir das Grab

Die ganze Welt

Ist mir vergällt

Mein armer Kopf

Ist mir verrückt

Mein aremer Sinn

Ist mir zerstückt

Nach ihm nur schau ich

Zum Fenster hinaus

Nach ihm nur geh ich

Aus dem Haus

Sein hoher Gang

Sein' edle Gestalt

Seines Mundes Lächeln

Seiner Augen Gewalt

Und seiner Rede

Zauberfluss

Sein Händedruck

Und ach, sein Kuss

Mein Busen drängt

Sich nach ihm hin

Auch dürf ich fassen

Und halten ihn

Und küssen ihn

So wie ich wollt

An seinen Küssen

Vergehen sollt!

Мій відпочинок пішов

Моє серце важить

Я ніколи не зможу її знайти

І більше ніколи

Де в мене його немає

Моя могила

Весь світ

я ненавиджу це

моя бідна голова

я божевільний

Моє погане чуття

Для мене зламаний

Я тільки за ним доглядаю

За вікном

Я піду за ним

З дому

Його висока передача

Його благородна форма

Посмішка його рота

сила його очей

І його промова

чарівна річка

його рукостискання

І о, його поцілунок

Моя грудь тисне

після нього

Я також можу зрозуміти

І тримай його

І поцілувати його

Так само, як я хочу

На його поцілунки

має загинути!