Rheingold - Siegfried

So spät in der Nacht —

Wer hält hier noch Wacht?

Den Schatz trägt er fort

An düsteren Ort…

Von Zwergen verflucht

Von Menschen gesucht

Von Drachen bewacht

Für niemand gedacht

Funkelnde Wogen verbergen die Pracht

Und Felsen versehen die Wacht

An den tiefgrünen Wassern des mächtigen Rhein:

Dem Hort von Nebelheim

Und in den Sternen zeigt sich dem fragenden Blick

Der Nibelungen Geschick

Siegfrieds Blut ruft durch die Nacht:

Der Hagen hat ihn umgebracht!

Siegfrieds Blut ruft durch die Nacht:

Der Hagen hat ihn umgebracht!

Ihre tiefgrünen Augen verschweigen die Pein

Versunken im Feuerschein

Besiegelt in Kriemhilds wütendem Blick:

Der Nibelungen Geschick

Siegfrieds Blut ruft durch die Nacht:

Der Hagen hat ihn umgebracht!

Siegfrieds Blut ruft durch die Nacht:

Der Hagen hat ihn umgebracht!

Der Drache lebt fort in der lodernden Glut

Eines Herzens voll Trauer und Wut

In der Flut einer einzigen Träne erstickt:

Der Nibelungen Geschick

Так пізно вночі —

Хто тут досі стежить?

Він несе скарб

У темному місці...

Прокляті гномами

Розшукуваний людьми

Охороняється драконами

Не призначений ні для кого

Іскристі хвилі приховують пишність

І скелі стежать

На глибоких зелених водах могутнього Рейну:

Скарб Містхейма

І в зірках відкривається запитальному погляду

Майстерність Нібелунгів

Кров Зігфріда кличе всю ніч:

Хаген вбив його!

Кров Зігфріда кличе всю ніч:

Хаген вбив його!

Її глибокі зелені очі приховують біль

Загублений у сяйві вогню

Запечатаний сердитим поглядом Кримхільди:

Майстерність Нібелунгів

Кров Зігфріда кличе всю ніч:

Хаген вбив його!

Кров Зігфріда кличе всю ніч:

Хаген вбив його!

Дракон живе в палаючих вугіллях

Серце, сповнене смутку і гніву

Потонув у повені однієї сльози:

Майстерність Нібелунгів