Imperdible - Rayden, Sidecars

Podré perder el norte, podré perderme en donde

Tu espalda pierda su nombre y tú le des otro sentido

Podré perder el ritmo, los modales, los estribos

Pero no las ganas de sentirme vivo si hay motivos

Perder la cordura cuando estamos en el cuarto

Contestando a la pregunta

De «A ver, ¿quién calla más alto»

Supe perder trenes, altura y el contacto

Pero ¿qué le voy a hacer?

Me pierde el camino más largo

Perderme en tus ojos cuando me miras por dentro

Como el que apunta en un pelotón de fusilamiento

Sin miramientos;

hoy los tendré abiertos

Prefiero morir viéndote, a no ver quien pudo hacerlo

Perder el aliento y la razón

Cuando el corazón y la cabeza siguen con su lucha

Seremos ese tema de conversación

Del que todo el mundo habla, pero nadie escucha…

Escucha…

Perdernos sólo para reencontrarnos

Dejar que se vacíe el cargador

Y poder contarlo

Mientras gira el mundo nuestro alrededor, ¡oh!

Sin importarnos

Podré perder el miedo al miedo

Perder las formas, enredarme y perderme en tu pelo

Perder el tiempo

Y en el descuento el liderato

Marcar un tanto y proclamarnos

Campeones de invierno en este infierno a ratos

Perder hasta el anonimato

Y que creas conocerme por saber quien era

Perder la cuenta en ese cuento con letra pequeña

En la que mi mirada era como un libro abierto

Y tu cara era un poema

Perder hasta la compostura, en tus posturas

Perder el significado de tus nomenclaturas

Librándote de términos, poniéndote los míos

Llamándole a tus labios Venus, y luego Nilo

Y luego Vino y después Judas

Hasta que se vaya la luna y se te lleve al amanecer

Perdernos de vista y no volvernos a ver

Y saber que ni aún así no hubo nada que perder

Porque nunca me vas a perder

Perdernos sólo para reencontrarnos

Buscarnos sin tomar la decisión

Tirar los «para siempre» y «desde cuando»

Dejar que se vacíe el cargador

Y poder contarlo

Que probemos nuestro fuego a discreción ¡oh!

Y poder contarlo mientras gira el mundo nuestro alrededor

¡Oh!

Sin importarnos

Я можу втратити північ, можу втратити де

Ваша спина втрачає свою назву, і ви надаєте їй інше значення

Я можу втратити свій ритм, манери, самовладання

Але не бажання відчувати себе живим, якщо є причини

Втрачаємо розсудливість, коли ми в кімнаті

Відповідаючи на запитання

З "Подивимось, хто мовчить голосніше"

Я знав, як втрачати потяги, висоту і контакт

Але що я йому зроблю?

Я втрачаю найдовший шлях

Втрачу себе в твоїх очах, коли ти дивишся на мене всередині

Як той, що цілить у розстрільний загін

Без вагань;

Я відкрию їх сьогодні

Я вважаю за краще померти, бачачи тебе, не бачачи, хто може це зробити

втратити дихання і розум

Коли серце і голова продовжують свою боротьбу

Ми будемо темою для розмови

Про яку всі говорять, але ніхто не слухає...

Слухає…

Втрачаємо себе тільки для того, щоб знову зустрітися

Нехай журнал порожній

і вміти розповісти

Як світ обертається навколо нас, о!

без турботи

Я можу втратити страх перед страхом

Втрачати форми, заплутуються і губляться у волоссі

Марнування часу

І в знижці лідерство

Забиваємо гол і заявляємо про себе

Часом зимові чемпіони в цьому пеклі

втратити анонімність

І що ти думаєш, що знаєш мене з того, що знаєш, ким я був

Втрачаючи розрахунок на цю казку дрібним шрифтом

В якому мій погляд був як розкрита книга

І твоє обличчя було віршем

Втратьте рівномірність у своїх позах

Втрата сенсу ваших номенклатур

Звільняючи вас від умов, ставлячи вас на мої

Губами кличе Венера, а потім Ніл

А потім Вино, а потім Іуда

Поки місяць не піде і не поведе вас на світанок

Втратьте один одного з поля зору і більше ніколи не побачите один одного

І знаючи, що навіть так втрачати нічого

Бо ти мене ніколи не втратиш

Втрачаємо себе тільки для того, щоб знову зустрітися

Шукайте нас, не приймаючи рішення

Викиньте "назавжди" і "відколи"

Нехай журнал порожній

і вміти розповісти

Щоб ми випробовували свій вогонь за бажанням о!

І вміти розповідати, поки світ обертається навколо нас

Ой!

без турботи