Tal Vez - Nil Moliner, Rayden

¿Por qué nos miramos siempre el ombligo?

¿Por qué no salvamos personas del mal?

¿Por qué cambiamos nuestro tiempo por dinero?

Escuchamos pero nos da igual

¿Por qué cerramos la puerta a los sueños?

De esa gente que quiere volar

Que vienen muriendo, escapando de la guerra

Y nosotros viviendo sin más

Tal vez la vida nos responda con ganas de amar

Tal vez los sueños se puedan hacer realidad

Somos parte de este mundo y solo queremos la paz

Tal vez la vida nos devuelva la humanidad

¿Por qué tantas vidas en el olvido?

¿Por qué nos callamos sabiendo gritar?

¿Por qué las banderas nos marcan el camino y las balas tienen que matar?

Ya no se habla de niñas y niños

Mujeres y hombres que cruzan el mar

Que escapan sufriendo de sus casas, de su sitio

Y nosotros viviendo sin más

Tal vez la vida nos responda con ganas de amar

Tal vez los sueños se puedan hacer realidad

Somos parte de este mundo y solo queremos la paz

Tal vez la vida nos devuelva la humanidad

Somos ese niño que llora

Esa familia que no tiene ropa

Somos esa niña que nace

Y ese viejo que no tiene aire

Somos ese mar con tormenta

Esa joven que sueña tristeza

Somos el futuro quemado

De la gente que pide la mano

Tal vez la vida nos responda con ganas de amar

Tal vez los sueños se puedan hacer realidad

Somos parte de este mundo y solo queremos la paz

Tal vez la vida nos devuelva la humanidad

Чому ми завжди дивимося на свій пупок?

Чому ми не рятуємо людей від зла?

Чому ми міняємо свій час на гроші?

Ми слухаємо, але нам байдуже

Чому ми зачиняємо двері для мрій?

З тих людей, які хочуть літати

Які приходять помираючи, рятуючись від війни

І ми живемо без більшого

Можливо, життя відповідає нам бажанням любити

Можливо, мрії здійсняться

Ми є частиною цього світу і хочемо лише миру

Може, життя поверне нам людяність

Чому так багато живе в забутті?

Чому ми мовчимо, знаючи, як кричати?

Чому прапори вказують нам шлях, а кулі мають вбивати?

Ми більше не говоримо про дівчат і хлопців

Жінки та чоловіки перетинають море

Хто рятується від страждань зі своїх домівок, зі свого місця

І ми живемо без більшого

Можливо, життя відповідає нам бажанням любити

Можливо, мрії здійсняться

Ми є частиною цього світу і хочемо лише миру

Може, життя поверне нам людяність

Ми та дитина, яка плаче

Та сім'я, яка не має одягу

Ми та дівчина, яка народилася

І той старий, що не має повітря

Ми те бурхливе море

Та молода жінка, якій сниться печаль

Ми спалене майбутнє

З людей, які просять руки

Можливо, життя відповідає нам бажанням любити

Можливо, мрії здійсняться

Ми є частиною цього світу і хочемо лише миру

Може, життя поверне нам людяність