Для нее одной - Шмели

Горькие слёзы на нежном лице,

В них как в реке захлебнулись мечты,

Боль, тоска сквозь прощанья цветы,

Явь, безысходность в смертельном кольце.

Эту ночь ей одной не прожить,

Тучи сгущаются, тучи сгущаются.

Ветер будет её кружить,

Вот возвращается он…

Для неё одной,

Да зовёт за собой…

На перекрёстке разбитой любви,

Сквозь врата одинокого мира.

В страшную сказку злого факира,

Против — прости, вопреки — сохрани.

Эту ночь ей одной не прожить,

Тучи сгущаются, тучи сгущаются.

Ветер будет её кружить,

Вот возвращается он…

Для неё одной,

Да зовёт за собой…

Высохли слёзы на бледном лице,

Осталась любовь, но остыли мечты,

Но не завянут прощанья цветы,

Их тучи сковали в извечном кольце.

Эту ночь ей одной не прожить,

Ветер будет её кружить…

Гіркі сльози на ніжній особі,

В них як у річці захлинулися мрії,

Біль, туга крізь прощання квіти,

Ява, безвихідь у смертельному кільці.

Цієї ночі їй однієї не прожити,

Хмари густішають, хмари густішають.

Вітер її кружлятиме,

Ось повертається він…

Для неї однієї,

Так кличе за собою...

На перехресті розбитого кохання,

Крізь браму самотнього світу.

У страшну казку злого факіра,

Проти - пробач, всупереч - збережи.

Цієї ночі їй однієї не прожити,

Хмари густішають, хмари густішають.

Вітер її кружлятиме,

Ось повертається він…

Для неї однієї,

Так кличе за собою...

Висихли сльози на блідому обличчі,

Залишилося кохання, але охолонули мрії,

Але не зав'януть прощання квіти,

Їхні хмари скували у споконвічному кільці.

Цієї ночі їй однієї не прожити,

Вітер її кружлятиме...