Mariages d'un jour - Serge Lama

Mariages d’un jour sans passion, sans argent

Mariages de paums la barbe des gens

Dans un htel pouilleux ou au bois de Vincennes

Ou debout sous un pont sur les bords de la seine

Comme des chiens perdus engendrent des btards

Combien d’enfants sans nom j’ai fait sur les boulevards.

cette heure o la ville est une salle d’attente

Pleine de va nu-pieds, de putains, et de tantes

Mariages parfaits de l’ombre et du soleil

Noces sans lendemain, amour d’un seul rveil

Avec elle, avec toi, avec lui, avec l’autre

C’est ainsi que Jsus a choisi ses aptres.

J’aime ces heures l o les gens ont l’air vrai.

Ils arrachent leurs masques exhibent leurs portraits

Vrais comme un papillon la lueur des lampes

Comme au confessionnal, comme aux feux de la rampe.

Les soldats humilis par les filles sans coeur

Aiment les filles qui se donnent pour des fleurs

Les filles de joie se font une douce violence

Et s’offrent un gnral pas sorti de l’enfance

La nuit ne dit on pas que tous les chats sont gris

Et les hiboux hideux ressemblent des perdrix

Docteur Jekyll s’en va, il quitte le seizime

Pour jouer les Dracula prs de celle qu’il aime.

Les aveugles contents de l’tre moins que nous

Vont et ne mettent pas leurs bottes dans la boue

Ils rient du bruit joyeux de nos pieds dans les flaques

Et du cri des bourgeois que les voyous attaquent

Mariages d’un jour sans passion sans argent

Mariages de paums, la barbe des gens

Dans un htel pouilleux ou au bois de Vincennes

Ou debout sous un pont sur les bords de la Seine.

Одноденні шлюби без пристрасті, без грошей

Народні бородати пальмові весілля

У паскудному готелі чи у Венсенському лісі

Або стоячи під мостом на березі Сени

Як бродячі собаки породжують дворняжок

Скільки безіменних дітей я народив на бульварах.

цієї години, коли в місті є зал очікування

Повно босоногих волоцюг, повій і тіток

Ідеальні шлюби тіні і сонця

Шлюб без завтрашнього дня, любов єдиного пробудження

З нею, з тобою, з ним, з іншим

Ось як Ісус обрав своїх апостолів.

Я люблю ті години, коли люди виглядають справжніми.

Вони зривають маски, демонструють свої портрети

Справжнє, як метелик, сяйво ламп

Як у сповідальні, як у центрі уваги.

Солдати, принижені бездушними дівчатами

Як дівчата, які віддають себе за квіти

Повії солодко знущаються одна над одною

І пропонують собі генерала не з дитинства

Хіба ви не кажете, що всі коти вночі сірі

А огидні сови схожі на куріпок

Доктор Джекіл йде, він йде шістнадцятим

Грати Дракулу поруч із тим, кого він любить.

Сліпі щасливі бути меншими за нас

Ідіть і не кладіть їхні чоботи в багнюку

Вони сміються від радісного звуку наших ніг у калюжах

І від крику буржуа, що головорізи нападають

Один день весілля без пристрасті без грошей

Пальмові весілля, народні бороди

У паскудному готелі чи у Венсенському лісі

Або стоячи під мостом на березі Сени.