J'espère - Serge Lama

Sans doute, trop servir, nos treintes se sont uses

La colle de nos corps n’a pas soud les mots briss

Ton adieu s’est fig dans mon cњur comme du verglas

L’hiver s’installe et les corbeaux sont l Ton silence est si lourd qu’il finit par faire du bruit

Je tisse des journes qui n’aboutissent qu' des nuits

Des nuits qui se prolongent et qui s’allongent chaque jour

O les toiles poussent des cris d’amour

J’espre, j’espre

Et je prie comme un enfant

C’est mon espoir qui me dfend

J’espre, j’espre,

Plus ple qu’un Pierrot,

Que tu m’crives un mot

Je me sens comme un loup pris dans la harde du btail

Je me sens comme un train en grve au milieu de son rail

Je me sens inutile et mme habill je suis nu Dans mon miroir, je rase un inconnu

Je dcortique mes penses grises avec les doigts

Mon existence crie qu’elle peut se passer de moi

Ma libert s’attelle aux charrues froides de l’ennui

L’ennui le jour et puis l’effroi la nuit

J’espre, j’espre

Je prie comme autrefois

L’espoir me redonne la foi

J’espre, j’espre

Esclave des gourous

Si tu reviens, je crois en tout

J’espre, j’espre

Je prie deux genoux

Que ce rien redevienne tout

J’espre, j’espre

D’une foi maladive

Pour qu’un jour, d’aussi loin que tu vives,

Tu m’crives… «J'arrive!»

Безсумнівно, занадто багато користі, наші обійми стерлися

Клей наших тіл не зварював зламаних слів

Твоє прощання застигло в моєму серці, як лід

Настає зима, і ворони тут. Твоє мовчання таке важке, що аж шумить

Я плету дні, які закінчуються ночами

Ночі, які з кожним днем ​​стають все довшими

Там, де мережі вимовляють крики кохання

Я сподіваюся, я сподіваюся

І молюся, як дитина

Це моя надія, яка мене захищає

Я сподіваюся, я сподіваюся

Блідіший за П'єро,

Напишіть мені записку

Почуваюся вовком, спійманим у стаді худоби

Я почуваюся, як потяг, що б’є посеред колії

Я відчуваю себе нікому непотрібним і навіть одягнений Я голий У своєму дзеркалі я голю незнайомця

Я пальцями віддираю свої сірі думки

Моє існування кричить, що воно може обійтися без мене

Моя свобода використовує холодні плуги нудьги

Нудьга вдень, а потім страх вночі

Я сподіваюся, я сподіваюся

Я молюся, як колись

Надія дає мені віру

Я сподіваюся, я сподіваюся

Раб гуру

Якщо ти повернешся, я вірю у все

Я сподіваюся, я сподіваюся

Я молюся про два коліна

Нехай це ніщо знову стане всім

Я сподіваюся, я сподіваюся

З хворобливою вірою

Щоб одного дня, скільки ти живий,

Ти на мене кричиш... "Я йду!"