Розы и сталь - Секрет

Розы и сталь покорились судьбе.

Прошлого жаль, я не верю тебе.

Черным пылает обман твоих глаз,

Так назначь же сама расставания час.

Не позову, ты так и знай,

Треснул по шву нарисованный рай.

Господи Боже, как трудно прощать,

Как заставить себя научиться терять?

В твоих словах, в твоих слезах

И бриллиантово-розовых снах

Кто-то чужой,

Он украл твой покой.

Ты расстаешься со мной.

Ночь не спасет, легче забыть.

Кончено все, и нет сил говорить.

С ветки последний сорвался листок,

Сохрани тебя Бог, каждый взгляд, каждый вздох!

В твоих словах, в твоих слезах

И бриллиантово-розовых снах

Кто-то чужой,

Он украл твой покой.

Ты расстаешься со мной.

Троянди і сталь підкорилися долі.

Минулого шкода, я не вірю тобі.

Чорним палає обман твоїх очей,

Так признач же сама розставання годину.

Не покличу, ти так і знай,

Треснув по шву намальований рай.

Господи Боже, як важко прощати,

Як змусити себе навчитися втрачати?

У твоїх словах, у твоїх сльозах

І діамантово-рожевих снах

Хтось чужий,

Він вкрав твій спокій.

Ти розлучаєшся зі мною.

Ніч не врятує, легше забути.

Скінчено все, і немає сил говорити.

З вітки останній зірвався листок,

Збережи тебе Бог, кожен погляд, кожен подих!

У твоїх словах, у твоїх сльозах

І діамантово-рожевих снах

Хтось чужий,

Він вкрав твій спокій.

Ти розлучаєшся зі мною.