В жарких странах - Секрет

День в солнечном огне, в суете,

Погас, сделав нецветным кино,

Ты прошептала мне в темноте,

И я почти поверил, но...

В жарких странах, где рассветы

В океанах прячут лето,

Твой дышит прибой не для меня, прощай.

Капитаны слышат звёзды,

В их обман поверить просто,

Твой остров чужой не для меня, прощай.

Да, я не поверю в то, что скажешь мне ты,

Вот и всё, что бог отмерил, мы стоим у черты.

Сказка завершилась в ожидании дня,

Я скажу прощай, это не для ме-,

Не для ме-, не для меня.

Марс, заступив едва в небеса,

Снял маску с твоего лица,

Я помню все слова и глаза,

И ночь, ту, которой нет конца,

В жарких странах, где рассветы

В океанах прячут лето,

Твой дышит прибой не для меня, прощай.

Капитаны слышат звёзды,

В их обман поверить просто,

Твой остров чужой не для меня, прощай.

Да, я не поверю в то, что скажешь мне ты,

Вот и всё, что бог отмерил, мы стоим у черты.

Сказка завершилась в ожидании дня,

Я скажу прощай, это не для ме-,

Не для ме-, не для меня.

Вновь медью на стекле тает свет,

И город твой затихнет пусть,

Мне свечи на столе скажут нет,

Но я, может быть, ещё вернусь.

В жарких странах, где рассветы

В океанах прячут лето,

Твой дышит прибой не для меня, прощай.

Капитаны слышат звёзды,

В их обман поверить просто,

Твой остров чужой не для меня, прощай.

Твой остров чужой не для меня, прощай.

Твой остров чужой не для меня, прощай.

Прощай.

День у сонячному вогні, у метушні,

Згас, зробивши небарвним кіно,

Ти прошепотіла мені в темряві,

І я майже повірив, але...

У спекотних країнах, де світанки

В океанах ховають літо,

Твій дихає прибій не для мене, прощай.

Капітани чують зірки,

У їхній обман повірити просто,

Твій острів чужий не для мене, прощай.

Так, я не повірю в те, що скажеш мені,

Ось і все, що бог відміряв, ми стоїмо на межі.

Казка завершилася в очікуванні дня,

Я скажу прощавай, це не для ме-,

Не для ме-, не для мене.

Марс, заступивши тільки в небеса,

Зняв маску з твого обличчя,

Я пам'ятаю всі слова та очі,

І ніч, ту, якої немає кінця,

У спекотних країнах, де світанки

В океанах ховають літо,

Твій дихає прибій не для мене, прощай.

Капітани чують зірки,

У їхній обман повірити просто,

Твій острів чужий не для мене, прощай.

Так, я не повірю в те, що скажеш мені,

Ось і все, що бог відміряв, ми стоїмо на межі.

Казка завершилася в очікуванні дня,

Я скажу прощавай, це не для ме-,

Не для ме-, не для мене.

Знову міддю на склі тане світло,

І твоє місто затихне нехай,

Мені свічки на столі скажуть ні,

Але я, можливо, ще повернуся.

У спекотних країнах, де світанки

В океанах ховають літо,

Твій дихає прибій не для мене, прощай.

Капітани чують зірки,

У їхній обман повірити просто,

Твій острів чужий не для мене, прощай.

Твій острів чужий не для мене, прощай.

Твій острів чужий не для мене, прощай.

Прощай.