Моя любовь на пятом этаже - Секрет

Снова дом все тот же дом,

Как я ему, он мне знаком,

Он меня считает чудаком:

«Пришёл опять

Сюда стоять,

Всю ночь не спать

и ждать...»

Под покровом темноты

Смотрю наверх, туда, где ты,

Выше нет на свете высоты;

Дворы пусты,

Свели мосты,

И лишь коты

Со мной «на ты»

Моя любовь на пятом этаже —

Почти где луна;

Моя любовь, конечно, спит уже —

Спокойного сна!

Моя любовь на пятом этаже...

Дом опутан тишиной,

И только дождь над головой

Спросит, не пора ли мне домой?

Мне плевать на дождь и тьму,

Но мне понять бы самому

Для чего я здесь и почему

Дворы пусты,

Свели мосты,

И лишь коты

Со мной «на ты»

Моя любовь на пятом этаже —

Почти где луна;

Моя любовь, конечно, спит уже —

Спокойного сна!

Моя любовь на пятом этаже...

На часах четвёртый час,

Фонарь Луны давно погас,

С якоря сниматься в самый раз.

Снова мне не хватит дня,

Но скоро город весь в огнях

И эта полночь вновь спасет меня

Приду опять

Сюда стоять,

Всю ночь не спать

Молчать и ждать...

Моя любовь на пятом этаже —

Почти где луна;

Моя любовь, конечно, спит уже —

Спокойного сна!

Моя любовь на пятом этаже...

Моя любовь на пятом этаже —

Почти где луна;

Моя любовь, конечно, спит уже —

Спокойного сна!

Моя любовь на пятом этаже...

Моя любовь на пятом этаже...

Моя любовь на пятом этаже...

Знову будинок той самий будинок,

Як я йому, він мені знайомий,

Він мене вважає диваком:

«Прийшов знову

Сюди стояти,

Цілу ніч не спати

і чекати...»

Під покровом темряви

Дивлюся нагору, туди, де ти,

Вище немає у світі висоти;

Двори порожні,

Звели мости,

І лише коти

Зі мною «на ти»

Моє кохання на п'ятому поверсі

Майже де місяць;

Моє кохання, звичайно, вже спить.

Спокійного сну!

Моє кохання на п'ятому поверсі...

Будинок обплутаний тишею,

І лише дощ над головою

Запитає, чи не час мені додому?

Мені начхати на дощ і пітьму,

Але мені зрозуміти б самому

Навіщо я тут і чому

Двори порожні,

Звели мости,

І лише коти

Зі мною «на ти»

Моє кохання на п'ятому поверсі

Майже де місяць;

Моє кохання, звичайно, вже спить.

Спокійного сну!

Моє кохання на п'ятому поверсі...

На годиннику четверта година,

Ліхтар Місяця давно погас,

З якоря зніматися якраз.

Знову не вистачить дня,

Але незабаром місто все у вогнях

І цей опівночі знову врятує мене

Прийду знову

Сюди стояти,

Цілу ніч не спати

Мовчати та чекати...

Моє кохання на п'ятому поверсі

Майже де місяць;

Моє кохання, звичайно, вже спить.

Спокійного сну!

Моє кохання на п'ятому поверсі...

Моє кохання на п'ятому поверсі

Майже де місяць;

Моє кохання, звичайно, вже спить.

Спокійного сну!

Моє кохання на п'ятому поверсі...

Моє кохання на п'ятому поверсі...

Моє кохання на п'ятому поверсі...