Привет - Секрет

Привет, сегодня дождь и скверно

А мы не виделись, наверно, сто лет

Тебе в метро, скажи на милость

А ты совсем не изменилась, нет-нет

Привет, а жить ты будешь долго

Я вспоминал тебя вот только в обед

Прости, конечно же, нелепо

Кричать тебе на весь троллейбус «привет»

Привет, дождливо этим летом

А, впрочем, стоит ли об этом?

Ведь нет

Тогда о чем?

О снах, о книгах?

И черт меня попутал крикнуть «привет»

Как жизнь?

Не то, чтоб очень гладко

Но в общем, знаешь, все в порядке, без бед

Дела отлично, как обычно

А с личным?

Ну вот только с личным... привет

Привет, а дождь все не проходит

А я с утра не по погоде одет

Должно быть я уже простужен

Да бог с ним, слушай, мне твой нужен совет

В конце концов мне дела нету

Решишь ли ты, что я с приветом иль нет

Но, может, черт возьми, нам снова...

Выходишь здесь?

Ну, будь здорова... привет!

Привет...

Привіт, сьогодні дощ та погано

А ми не бачилися, мабуть, сто років

Тобі в метро, ​​скажи милість

А ти зовсім не змінилася, ні-ні

Привіт, а жити будеш довго

Я згадував тебе ось тільки в обід

Вибач, звичайно ж, безглуздо

Кричати тобі на весь тролейбус «привіт»

Привіт, дощово цього літа

А втім, чи варто про це?

Адже ні

Тоді про що?

Про сни, про книги?

І чорт мене поплутав крикнути «привіт»

Як життя?

Не те щоб дуже гладко

Але загалом, знаєш, все гаразд, без бід

Справи добре, як завжди

А з особистим?

Ну ось тільки з особистим... привіт

Привіт, а дощ все не минає

А я з ранку не по погоді одягнений

Мабуть, я вже застуджений

Та бог із ним, слухай, мені твоя потрібна порада

Зрештою мені справи немає

Чи вирішиш ти, що я з привітом чи ні

Але, може, чорт забирай, нам знову...

Виходиш тут?

Ну, будь здорова... привіт!

Вітаю...