Ленинградское время - Секрет

Ровно в полночь, а точнее, в ноль минут и ноль часов,

Запирают свои двери на тяжёлый засов

Все рестораны и кафе, и только люди в галифе встают у входа.

И запускают злых собак в универмаг «Гостинный двор»,

Чтоб видел каждый хулиган, каждый жулик, и вор,

Что даже если он хитёр, он чего доброго не спёр добро народа!

Официанты из «Садко» спокойно едут домой,

И в их багажниках трясутся рюкзаки со жратвой.

Они не курят натощак, и за спиной у них филфак, а может ГИТИС.

И у метро о чём-то спорят герои кабаков,

Их давно пора разнять, да только нету дураков.

Бойцы милиции молчат, и только барышни кричат: «Остановитесь!»

Припев: Ленинградское время — ноль часов, ноль минут.

Ленинградское время — ноль часов, ноль минут…

Ленинградское время…

Блестит нездешними огнями очень модный отель,

Он неприступен словно крепость, словно цитатель,

Поскольку охраняют вход, как засекреченный завод, и даже строже.

Стоят полковники в отставке у стеклянных дверей,

Пора бы фотоэлементом заменить этих парней,

Чтоб было так: заходит враг, и электрический кулак ему по роже!

Зато Алиса и Лариса внутри уже давно,

И скоро Джона или Криса, что в общем всё равно,

Возьмут тихонько за хомут, посадят в тачку и свезут домой к Марине.

Им тоже хочется иметь последней моды шелка,

Выходит, нужно всё успеть, покуда грудь высока,

И, значит, принцип этих дам — все флаги в гости будут к нам — вполне невинен!

Припев.

И чтобы гость издалека, который «Cалем» смолит,

Спокойно выпить мог пивка, к чему привык паразит,

Мы открываем ночью бары, и меняем там товары на доллары!

Ленинградская ночь застыла в фазе Луны,

И c вечерней смены едет гордость нашей страны,

Их везёт домой метро, сотрясая нутро тротуаров.

Припев.

Рівно опівночі, а точніше, нуль хвилин і нуль годин,

Замикають свої двері на важку засуву

Всі ресторани і кафе, і тільки люди в галіфі встають біля входу.

І запускають злих собак в універмаг «Гостинний двір»,

Щоб бачив кожен хуліган, кожен шахрай, і злодій,

Що навіть якщо він хитер, він нічого доброго не спер добро народу!

Офіціанти з «Садка» спокійно їдуть додому,

І в їхніх багажниках трясуться рюкзаки зі жертвою.

Вони не курять натще, і за спиною у ніх філфак, а може ГІТІС.

І у метро про чомусь сперечаються герої шинків,

Їх давно пора розняти, але нема дурнів.

Бійці міліції мовчать, і тільки панночки кричать: «Зупиніться!»

Приспів: Ленінградський час - нуль годин, нуль хвилин.

Ленінградський час - нуль годин, нуль хвилин ...

Ленінградський час…

Блищить нетутешними вогнями дуже модний готель,

Він неприступний немов фортеця, немов цитатель,

Оскільки охороняють вхід, як засекречений завод, і навіть суворіше.

Стоять полковники у відставці біля скляних дверей,

Пора би фотоелементом замінити цих хлопців,

Щоб було так: заходить ворог, і електричний кулак йому по пиці!

Зате Аліса і Лариса всередині вже давно,

І скоро Джона або Кріса, що в загальному все одно,

Візьмуть тихенько за хомут, посадять у тачку і¸звезуть додому до Марини.

Їм теж хочеться мати останньої моди шовку,

Виходить, треба все встигнути, поки груди високі,

І, значить, принцип цих дам — усі прапори в гості будуть до нами — цілком невинний!

Приспів.

І щоб гість здалеку, який «Салем» змолить,

Спокійно випити могла пивка, до чого звик паразит,

Ми відкриваємо вночі бари, і міняємо там товари на долари!

Ленінградська ніч застигла в фазі Місяця,

І c вечерньої зміни їде гордість нашої країни,

Їх везе додому метро, ​​стрясаючи нутро тротуарів.

Приспів.