Отказали тормоза - Секрет

Мне сказал однажды кто-то очень строгий:

Только тихо можно ездить по дороге!

Если видишь поворот, то каждый раз

Жми на тормоз, отпускай при этом газ!

С той поры прошел уже не год, не два,

Но запомнил крепко я его слова.

Двух шагов без тормозов не мог пройти,

Но авария случилась на пути!

Отказали тормоза!

Я лечу, куда глядят глаза,

Реки, горы, города

Мчатся мимо в никуда.

За себя, признаюсь,

Больше не ручаюсь,

Лишь ветра в ушах звенят:

Держите меня!

Лишь ветра в ушах звенят:

Держите меня!

Как мне быть и что мне делать — вот вопрос,

Лишь бы только не скатиться под откос,

Лишь бы только мне не угодить в кювет,

Что-то мне кричат и кто-то машет вслед.

А на трассе весь народ разинул рот,

А за поворотом — новый поворот,

И под гору идет дорога как назло.

Это ж надо!

Вот, ей-Богу, повезло!

Отказали тормоза!

Я лечу, куда глядят глаза,

Реки, горы, города

Мчатся мимо в никуда.

За себя, признаюсь,

Больше не ручаюсь,

Лишь ветра в ушах звенят:

Держите меня!

Лишь ветра в ушах звенят:

Держите меня!

Все преграды мчатся мимо как во сне,

Понимаю я, что это все по мне!

И остались позади мои враги,

И не будет больше там моей ноги.

Отказали тормоза, и не беда!

Тише едешь — дальше будешь — ерунда!

И если поворот последний проскочу,

То еще добавлю газа — и взлечу!

Отказали тормоза!

Я лечу, куда глядят глаза,

Реки, горы, города

Мчатся мимо в никуда.

За себя, признаюсь,

Больше не ручаюсь,

Лишь ветра в ушах звенят:

Держите меня!

Лишь ветра в ушах звенят:

Держите меня!

Мені сказав одного разу хтось дуже суворий:

Тільки тихо можна їздити дорогою!

Якщо бачиш поворот, то кожного разу

Тисні на гальмо, відпускай при цьому газ!

З того часу пройшов уже не рік, не два,

Але запам'ятав міцно його слова.

Двох кроків без гальм не міг пройти,

Але аварія трапилася на шляху!

Відмовили гальма!

Я лікую, куди дивляться очі,

Річки, гори, міста

Мчать повз у нікуди.

За себе, зізнаюся,

Більше не ручаюсь,

Лише вітри у вухах дзвенять:

Тримайте мене!

Лише вітри у вухах дзвенять:

Тримайте мене!

Як мені бути і що мені робити — ось питання,

Аби тільки не скотитися під укіс,

Аби тільки мені не угодити в кювет,

Щось мені кричать і хтось махає слідом.

А на трасі весь народ роззявив рота,

А за поворотом — новий поворот,

І під гору йде дорога як на зло.

Це ж треба!

Ось, їй-Богу, пощастило!

Відмовили гальма!

Я лікую, куди дивляться очі,

Річки, гори, міста

Мчать повз у нікуди.

За себе, зізнаюся,

Більше не ручаюсь,

Лише вітри у вухах дзвенять:

Тримайте мене!

Лише вітри у вухах дзвенять:

Тримайте мене!

Усі перешкоди мчать повз як усні,

Розумію я, що це все мені!

І залишилися позаду мої вороги,

І не буде більше там моєї ноги.

Відмовили гальма, і не біда!

Тихіше їдеш - далі будеш - дурниця!

І якщо поворот останній проскочу,

То ще додам газу і злечу!

Відмовили гальма!

Я лікую, куди дивляться очі,

Річки, гори, міста

Мчать повз у нікуди.

За себе, зізнаюся,

Більше не ручаюсь,

Лише вітри у вухах дзвенять:

Тримайте мене!

Лише вітри у вухах дзвенять:

Тримайте мене!