Was weißt du schon von mir (Mein Name ist Friedrich) - Samsas Traum

Was weißt du schon von mir, vom Leben und der Zeit

Wenn du doch nie erfährst, was auf dem Fleckchen Erde

Auf dem dein Fuß jetzt steht, geschah, bevor du Atem

Und Licht und Klang und Halt in dich gesogen hast?

Was weißt du schon von mir, von Liebe und der Welt

Wenn du doch niemals wirst so wie ich fühlen können?

Das Herz schlägt gleich, doch gleicht das eine nicht dem andren

Auch wenn der Kopf sich auf dasselbe Kissen legt

Was weißt du schon von mir, was sagen dir das Bild

Die Ohren und der Zahn, die Haare und der Blick

Wirst du doch niemals mich in meinen Augen finden?

Was weißt du schon von mir, was steht in einem Brief

In einem langen Satz, in einem kleinen Wort

Kann doch der Stift nicht wie die Seele flüstern schreiben?

Was weißt du schon von mir, was weißt du davon, wie

Ich ihn und sie und es, umklammert und gesucht

Berührt, gewollt, vermisst und angeschrien habe?

Was weißt du schon von mir, was davon, wie ich sprach

Was davon, wie ich schlief, was davon, was ich sang

Als alle Wege nur in eine Richtung führten?

Was weißt du schon von mir, wenn du nicht mit mir isst

Den Mantel mit mir teilst, gemeinsam mit mir betest

Wir nicht aus einem Glas, das eine Wasser trinken

Wenn immer nur der Mund, doch nie das Auge lacht?

Was weißt du schon von mir, wenn du nicht mit mir stirbst?

Denn dafür sind wir hier, die Last gerecht zu teilen

Und Hände zu ergreifen, wann immer sie uns suchen —

Was weißt du schon von mir, du hast mich nie gekannt

Що ти знаєш про мене, про життя і час

Якщо ти ніколи не дізнаєшся, що відбувається в тій точці землі

Те, на чому зараз стоїть ваша нога, сталося ще до того, як ви вдихнете

І привернув до себе світло, звук і підтримку?

Що ти знаєш про мене, про любов і світ

Що, якщо ти ніколи не зможеш відчути себе як я?

Серце б’ється однаково, але одне на інше не схоже

Навіть якщо голова лежить на одній подушці

Що ти про мене знаєш, що тобі розповідає картина

Вуха і зуб, волосся і зовнішній вигляд

Ти ніколи не знайдеш мене в моїх очах?

Що ти про мене знаєш, що в листі

В одному довгому реченні, в одному маленькому слові

Хіба перо не може писати, як шепіт, як душа?

Що ти знаєш про мене, що ти знаєш як

Я його і її і це, хапав і шукав

Торкнувся, хотів, пропустив і накричав?

Що ти про мене знаєш, як я говорив

Що про те, як я спав, що про те, що я співав

Коли всі дороги вели лише в одному напрямку?

Що ти знаєш про мене, якщо не їси зі мною

Ділившись зі мною плаща, молився зі мною

Ми не п'ємо воду зі склянки

Коли усміхаються тільки рот, але ніколи не очі?

Що ти знаєш про мене, якщо не помреш зі мною?

Тому що ми тут для цього, справедливо ділимо тягар

І братися за руки, коли вони нас шукають,

Що ти про мене знаєш, ти мене ніколи не знав