Über der Erde - Dies ist Feigheit - Samsas Traum

Vor mir steht der Engel,

Dessen Finger meine Stirn berührte.

Der, der Dir das Wissen um das

Nahm, aus dem du kamst.

Der, der aus dem Äther

Mich hinaus in diese Kälte führte;

Mich in einen Körper schloß…

Mit Augen, täuschend zahm

Mehr als einmal merkte ich,

Dass mich der Engel Blicke streiften.

Oftmals stand mein Atem still,

Ob deines Hauchs Berührung…

Der Kuss auf deinem Herzen,

gab der Leidenschaft die Führung.

In die unsichtbaren Hände einer

Unbekannten Macht

Ich bin dir erschienen, um

den Pfad für Dich zu zweigen,

Der sich schmaler vor dir windet

Seit dein Leib der Erde droht.

Du wirst mir die Wahrheit zeigen,

Dass mehr Tod in mir als Leben

Mich an aller Zukunft bindet.

Dass dein Mund das Wort verkündet.

Gottes große Güte

Zerstört mit ganzer Pracht

Und Herrlichkeit,

Denn alles, alles Leben

War nicht für Menschenhand erdacht.

Dort ins Feuer gleitet Eden.

Nimmt sich alles, verzehrt jeden.

Unter den Wogen

Vom tiefsten Punkt

Der Gezeiten,

Des Meeresgrundes,

Hinauf zur Sonne,

Von ihr ein Stück

Tiefer in das All

Und dann zurück.

Welchen Entschluss

Willst du von mir erzwingen?

Welche Entscheidung erringen?

Siehe: Dies ist Schönheit

Wisse: Schönheit lebt von Liebe

Davon dass man sie betrachtet

Und mit Silbertränen streichelt,

Ihr mit Kinderzungen schmeichelt

Und sie wie das eig’ne Leben achtet.

Lenke Deiner Ängste Hiebe

Nicht auf seine Torheit.

Du bist die, die Du bei aller

Liebe niemals hättest sein soll’n.

Du bist die, durch die die

Hoffnung stirbt.

Siehe: Dies ist Feigheit

Wisse: Feigheit wird durch Angst genährt,

Durch Augen, die vor Wahrheit flieh’n

Und Tränen, die nach innen fließen,

Niemandem den Raum mehr ließen,

In dein Leben einzuzieh’n,

Denn wer sich selbst den Rücken kehrt

Säht Tod in sich und Einsamkeit.

Trägst Du diesen einen,

Trägst Du alle nun zu Grabe.

Ich verleugne meine Herkunft,

Ich entsage meiner Gabe,

Und ich will, dass Du den Alptraum in mir

Ein für alle Male stillst;

Lass' mich fallen.

Wie du willst.

Gottes große Güte

Zerstört mit ganzer Pracht

Und Herrlichkeit

Denn alle, alle Liebe

War nie für Menschenkinder gemacht.

Переді мною стоїть ангел

Чий палець торкнувся мого чола.

Той, хто дав вам знання про

Взяв звідки ти прийшов.

Той з ефіру

Вивів мене на цей холод;

Заклав мене в тіло...

З очима оманливо ручними

Не раз усвідомлював

Щоб ангел глянув на мене.

У мене часто зупинялося дихання

Чи дотик твого дихання...

поцілунок у твоє серце

дав початок пристрасті.

В невидимі руки одного

невідома сила

Я з'явився тобі

щоб відгалужувати вам шлях,

Яка перед тобою вужча вітри

Оскільки ваше тіло загрожує землі.

ти покажеш мені правду

Це більше смерті в мені, ніж життя

Зв'язує мене з усім майбутнім.

Щоб твої уста проголошували слово.

Велика Божа доброта

Знищений у всій красі

і слава,

Бо все, усе життя

Не створений для людських рук.

Там Іден сповзає у вогонь.

Все бере, всіх споживає.

Під хвилями

З найнижчої точки

приплив,

морського дна,

до сонця,

Частинка її

Глибше в космос

А потім назад.

Яке рішення

Ти хочеш змусити мене?

Яке рішення виграти?

Дивіться: Це краса

Знай: краса живе любов’ю

Дивлячись на них

І пестить срібними сльозами,

лестить їй дитячими язиками

І поважай її, як власне життя.

Відволікайте удари від своїх страхів

Не за його дурістю.

У всіх ти такий, який ти є

Кохання ніколи не повинно було бути.

Ви той, через який

надія вмирає

Дивіться: Це боягузтво

Знай: боягузтво живиться страхом,

Очами, що тікають від істини

І сльози, що течуть всередині

нікому не залишаючи місця

щоб увійти у твоє життя,

Бо хто відвертається до себе

Сіє смерть і самотність.

Ви носите цей?

Ти зараз їх усіх поховаєш.

Я заперечую своє походження

Я відмовляюся від свого дару

І я хочу, щоб ти знищив кошмар всередині мене

мовчати раз і назавжди;

Дай мені впасти.

Вирішувати вам.

Велика Божа доброта

Знищений у всій красі

І слава

Тому що всі, всі люблять

Ніколи не створювався для людських дітей.