Scherenschnitt (Neu-Interpretation) - Samsas Traum

20 Schnitte mißt die Kluft von Babalon zu Judas

Verbrannt sind alle Brücken, ich drehe mich nicht mehr um

Wenn die Wahrheit auf mich einsticht

Dann schreibe ich ein Buch

Ich drucke es so fest ich kann in mich

Denn ich schreibe über Dich

Dann ist das Silber wie die Hoffnung

Daß meine Schrift niemand entziffern kann

Und die Geschichte nie gelesen wird

Doch Himmel, sage mir: Warum schreibe ich dann?

Auf Kruste balanciert der Knabe und gerät ins Wanken

Doch spricht sein Richter gegen ihn und weist ihn in die Schranken:

«Ein Feigling tut, was er tun muß !

Selbst wenn es Zeit ist sich zu wandeln

Sollte man in neuen Zeiten

Stets nach alten Regeln handeln!»

Wenn die Wahrheit auf mich einsticht

Dann schreibe ich ein Buch

Ich drucke es so fest ich kann in mich

Denn ich schreibe über Dich

Dann ist das Silber wie die Hoffnung

Daß meine Schrift niemand entziffern kann

Und die Geschichte nie gelesen wird

Doch Himmel, sage mir: Warum schreibe ich dann?

Zu dumm, der Weg gerinnt erneut, und Lymphe schließt die Lücken

Am Ende ist es immer gleich: Enttäuschung nach Verzückung

Zu retten was noch übrig ist, Dein Wort verschaffte Klarheit:

Auf Narben liegt sich’s leichter als auf dem Boden und der Wahrheit!

Wenn die Dunkelheit hereinbricht

Dann schreib' ich einen Brief

Ich drücke ihn so fest ich kann in mich

Denn adressiert ist er an Dich

Dann ist der Abschied ohne Worte

Die Drohung die auf uns gerichtet ist

Und Dank der Selbstverliebtheit merkt man nicht

Daß man mit Waffen auf die Liebe schießt

20 розрізів вимірюють прірву від Бабалону до Юди

Усі мости спалені, я вже не обертаюся

Коли правда мене кусає

Тоді я напишу книгу

Я тримаю це як можу міцно в собі

Бо я пишу про тебе

Тоді срібло як надія

Що ніхто не може розшифрувати моє написане

І історія ніколи не читається

Але скажи мені, навіщо я тоді пишу?

Хлопчик балансує на скоринці й хитається

Але його суддя говорить проти нього і ставить його на місце:

«Боягуз робить те, що повинен!

Навіть коли настав час змінитися

Треба в нові часи

Завжди дійте за старими правилами!»

Коли правда мене кусає

Тоді я напишу книгу

Я тримаю це як можу міцно в собі

Бо я пишу про тебе

Тоді срібло як надія

Що ніхто не може розшифрувати моє написане

І історія ніколи не читається

Але скажи мені, навіщо я тоді пишу?

Шкода, шлях знову згортається, а лімфа закриває прогалини

Зрештою, завжди одне й те саме: розчарування після захоплення

Щоб врятувати те, що залишилося, Твоє слово прояснило:

Легше брехати на шрамах, ніж на землі і правді!

Коли настає темрява

Тоді я напишу листа

Я притискаю його до себе так сильно, як можу

Тому що вона адресована вам

Тоді прощання без слів

Загроза спрямована на нас

І завдяки самолюбству не помічаєш

Той стріляє в кохання з гармати