Opus Tenebrarum - Samsas Traum

Mitten in der Nacht schrie ein Traum aus Leben, und der Geist Gottes schwebte

über dem Wasser

Die blassen Hände des Daseins griffen verzweifelt nach der Vision,

ihr fahles Fleisch löste sich von den Knochen

Und zurück im Grabe wärmte es sich an der Verwesung und lächelte

Der Wind erregt das Land, und für ewig seufzt die Finsternis

Hast du Lust auf deinen Tod?

Die Vergangenheit hat mich vermisst

Der blasse Mond lacht mir ins Gesicht

«Gott, bevor ich lebte, da gab es Dich!»

Das große Werk ist nun bereit, komme in meine Arme, halte mich fest:

Liebe Mutter, es ist Zeit!

Ihre blutroten Lippen umschließen meinen Mund… und saugen mir die Kraft heraus

Der starre Blick in ihre liebevollen Augen gerichtet, als mich der Tod umarmt…

Und ihr langes Haar weht im Wind

Laßt die Uhren 13 schlagen

Wie gern hatte ich sie geliebt

Sie wird den Wald errichten, und Gott wird an den Ästen hängen

Er wird dicht und kräftig wachsen und das Leben verdrängen

Dann gedenket er mir!

Denn ihre Liebe wird von weit vom Wind getragen, verschlingend, unaufhaltsam

Ihre Grausamkeit, ihre Jugend projizieren die Versuchung nach Erlösung:

Jede Nacht kostet mein Leben!

Opus Tenebrarum!

Посеред ночі закричав сон життя і поплив Дух Божий

над водою

Бліді руки існування відчайдушно схопили видіння

їхнє жовте м'ясо злущене з їхніх кісток

А ще в могилі зігрілося до тліну й усміхнулося

Вітер хвилює землю, і темрява стогне вічно

Вам хочеться померти?

Минуле скучило за мною

Блідий місяць посміхається мені в обличчя

«Боже, до того, як я жив, ти був!»

Великий твір готовий, прийди в мої обійми, тримай мене міцно:

Мила мамо, пора!

Її криваво-червоні губи охоплюють мій рот... і висмоктують з мене силу

Погляд у її люблячі очі, коли смерть обіймає мене...

А її довге волосся розвіюється вітром

Нехай годинники б'ють 13

Як сильно я її любив

Вона заснує ліс, і Бог повисне з гілок

Він стане щільним і міцним і витіснить життя

Тоді він думає про мене!

Бо їхнє кохання далеко вітер, пожираючий, нестримний

Її жорстокість, її молодість викликають спокусу спокути:

Кожна ніч коштує мого життя!

Opus Tenebrarum!