In der Kirche des Todestrips - Die Horrorhochzeit - Samsas Traum

Ich habe Dich am Flußgefunden

Und hatte das Alleinsein satt:

Ein Zentner Fleisch auf meinen Schultern

Ist auf dem Weg unter die Stadt.

Komm’tritt herein,

Komm’tritt doch ein!

Scheusal, laßmich 'runter,

Laßmich geh’n!

Komm’tritt herein,

Komm’tritt doch ein!

Heute Nacht wirst Du

Vor’m Altar steh’n!

Wo Gedanken sich zum Spuk im Kreise drehen,

Wo Skelette tanzen, alle Uhren rückwärts gehen,

Tote Kinder eingekochte Wanzen essen,

Wo gemahl’ne Zähne in Stundengläsern Träume messen…

Willkommen in der Kirche,

In der Kirche des Todestrips.

Tritt her-,

Tritt her-,

Tritt herein.

Auf einem Beichtstuhl festgebunden,

In ein Brautkleid hineingezwängt:

Sind meine Lenden auch geschunden,

Mich jeder Nerv zum Flüchten drängt!

Laßes doch sein,

Komm', laßes sein.

Glücklich ist die Frau, die Dir entwischt.

Laßes doch sein,

Komm', laßes sein.

Liebes, jetzt wird für Dich aufgetischt.

Wo Gespenster mitternächtlich Hochzeit feiern,

Kleine Greise an Spieluhr’n in ihren offenen Schädeln leiern,

Fahle Hände Teig aus Rattenhirnen kneten,

Tiefseeungeheuer fremde Hundegottheiten anbeten…

Gefangen in der Kirche,

In der Kirche des Todestrips.

Siehe!

Das Tor zur Hölle tut sich auf!

Öffnet die Särge, wir bitten zum Tanz,

Wir wollen die Fratzen nicht länger verbergen,

Denn in von Verwesung befallene Nasen

Steigt tief aus dem Grabe, der modrigen Gruft…

Der wimmernden Totgeburt schimmliger Duft.

Auf aus Fingern gefertigten Panflöten blasen

Des Herren der Finsternis listige Schergen:

«Das Kätzchen soll schreien, schneid’ab ihren Schwanz»!

Rasselt die Knochen, nehmt Christus das Kreuz ab,

Laßt Asseln und Quallen von der Kanzel regnen,

Rührt in Euren Trommeln ein eklig’Gebräu!

Sie strecken die Füßchen um den Mutterkuchen

Verzweifelt im alten Taufbecken zu suchen!

Wo ist uns’re Mutter, die häßlich und scheu

Uns Tausende Male im Alptraum begegnet?

Mütterchen, Mütterchen, steige herab!

Mütterchen, Mütterchen, steige herab

Und lege Dich zu uns ins eisige Grab,

Wir missen doch Deine Grimasse so sehr,

Mütterchen, Mütterchen, stirb einmal mehr!

Mütterchen, Mütterchen, steige herab

Und hole uns mit Deinen ledrigen Händen

Zurück in den stinkenden Schutz Deiner Lenden,

Stirb für uns noch einmal mehr…

Zwischen goldbraun gebrat’nen Schweineköpfchen

Und mit Honig flambierten Puppenknöpfchen

Wurde im meeresschaumgleichen Opferkerzenlicht

Ein Messerchen mit aufgetischt,

Und dreimal dürft ihr raten:

Es steckte in einem Ziegenbock.

Mit flinken Fingern, heimlich,

Verbarg’s Lilith unter ihrem Rock!

Ich hack’Deinen Kopf ab,

Dreh’das Messer

Einmal, zweimal, dreimal!

Ich hack’Deinen Kopf ab,

Dreh’das Messer

Viermal, fünfmal, sechsmal!

In einem unbändigen Funkenregen

Aus gegorenem Blut

Bekämpfte Baltasar wie ein Mann

Die in sich schwelende Todesglut

Vor dem Antlitz des Geschöpfes,

Das einst Mondenstrahlen glich.

Du weißt vieles über Menschen,

Doch Du weißt nichts über mich.

Und seine allerletzten Worte,

Die ihm den allerallerletzten

Atem raubten, waren:

Über Dich wußte ich alles,

Doch ich wollte es nicht glauben!

Nun ist es vollbracht,

Sie hat sich als des Teufels Konkubine offenbart.

Sie, die die nie mehr lacht,

Hat ihr Schreckensreich auf Erden

Hiermit aufgebaut:

Lilith ist es, sie ist Satans Braut.

Entkommen aus der Kirche,

Aus der Kirche des Todestrips.

Я знайшов тебе біля річки

І набридло бути самотнім:

Ціна м'яса на моїх плечах

По дорозі під містом.

Увійдіть,

Давай в!

звір, підведи мене

відпусти

Увійдіть,

Давай в!

Сьогодні ввечері ти будеш

Стань перед вівтарем!

Де думки обертаються по колу до привида,

Там, де танцюють скелети, всі годинники йдуть назад

мертві діти їдять варених клопів,

Там, де точені зуби вимірюють мрії в пісочних годинниках...

ласкаво просимо до церкви,

У церкві Подорожі Смерті.

ходи сюди-

ходи сюди-

Введіть.

Прив'язаний до сповіді

Втиснута у весільну сукню:

Чи мої стегна також здерто,

Кожен нерв спонукає мене тікати!

нехай так буде

Давай, нехай буде.

Щаслива жінка, яка уникає від вас.

нехай так буде

Давай, нехай буде.

Шановний, тепер він подається для вас.

Де привиди одружуються опівночі,

Маленькі старі стукають по музичних шкатулках у своїх відкритих черепах,

Бліді руки місять тісто з щурячих мізків,

Поклоніння глибоководним монстрам інопланетним собачим божествам…

в пастці в церкві,

У церкві Подорожі Смерті.

Будь ласка, зверніться!

Ворота пекла відкриваються!

Відкрийте труни, ми просимо вас танцювати,

Ми більше не хочемо приховувати гримас,

Бо в гнильних носах

Вилізти глибоко з могили, затхла гробниця...

Пліснявий запах скиглитого мертвонародженого.

Подуйте на дудки, зроблені з пальців

Підступні поплічники володаря темряви:

«Кошеня має кричати, відрізати їй хвіст»!

Побрякайте кістками, візьміть хрест від Христа,

Нехай з кафедри дощить рівноноги і медузи,

Розмішайте огидний напій у своїх барабанах!

Вони розтягують свої маленькі ніжки навколо плаценти

Шукати відчайдушно в старій купелі!

Де ж наша мати, потворна й сором’язлива

Тисячі разів зустрічав нас у кошмарі?

Мамо, мамо, спускайся!

Мамо, мамо, спускайся

І лягай з нами в крижану могилу,

Ми так сумуємо за твоєю гримасою,

Мамо, мамо, помри ще раз!

Мамо, мамо, спускайся

І принеси нас своїми шкіряними руками

Повернувшись у смердючий притулок твоїх стегон,

Помри за нас ще раз...

Між золотисто-коричневими смаженими свинячими головами

І лялькові гудзики, фламбовані медом

Був зроблений у морській піні, як жертовна свічка

Маленький ніж з подачею,

І вгадати можна тричі:

Він застряг у козлі.

Спритними пальцями таємно,

Сховала Ліліт під спідницю!

Я відрубаю тобі голову

Поверніть ніж

Раз, два, три рази!

Я відрубаю тобі голову

Поверніть ніж

Чотири рази, п'ять разів, шість разів!

У невгамовному дощі іскор

З ферментованої крові

Бився з Бальтазаром, як чоловік

Тліючі вугілля смерті

перед обличчям створіння,

Колись це нагадувало місячні промені.

Ви багато знаєте про людей

Але ти нічого не знаєш про мене.

І його останні слова

Самий останній

перехопило подих були:

Я знав про тебе все

Але мені не хотілося вірити!

Тепер це зроблено

Вона виявила себе наложницею диявола.

Та, яка більше ніколи не сміється

Має своє царство жаху на землі

Побудований з цим:

Це Ліліт, вона наречена Сатани.

втечу з церкви,

З церкви Смерті Подорож.