Im Bauch - Samsas Traum

Ein Hauch von Furcht liegt in der Luft

Als ihn die Schwester ins Behandlungszimmer ruft

Er schleppt den Körper an den anderen vorbei

Die Seele wartet zwischenzeitlich vor Ordinationsraum 2

Sie hört, wie er sich drinnen streckt

Wie man den Leib mit einem blauen Tuch bedeckt

Gespannt hält sie den Atem an

Und hofft, dass man in ihm nichts Böses finden kann

Doch im Radio wird das Lied plötzlich leiser

Da schreit sich seine Seele draussen vor der Türe heiser:

Wenn ihr müsst, schneidet ihn auf

Und holt die Wut aus seinem Bauch heraus

Durchkämmt die Zellen, durchsucht jeden Fleck

Doch nehmt mir meinen Körper noch nicht weg

Sie sind noch jung, mit Ihrer Kraft

Haben Sie die Sache leichter hinter sich gebracht

Natürlich sollten Sie es weiter überwachen

Ich würde mir an Ihrer Stelle jedoch keine Sorgen machen

Der Satz verhallt in seinem Ohr

Und dringt erst gar nicht bis in sein Bewusstsein vor

Die Sommerblumen vor dem Haus

Sehen so als hätte er sie vorher nie gesehen aus

Und im Radio läuft das Lied von gestern

Er denkt an seine Mutter, seine Frau und seine Schwestern

Ans Fliegen, an die Wellen, an den Sand

An die Muscheln in der Hand

Wenn Du willst, schlitzt man Dich auf

Und holt die Wut aus Deinem Bauch heraus

Durchkämmt die Zellen, durchsucht jeden Fleck

Doch Deinen Körper nimmt man Dir nicht weg

Wenn Du fällst, dann stehst Du auf

Du nimmst jetzt jedes Hindernis in Kauf

Zwar lässt der Weg Dir diesmal keine Wahl

Verdammt, verliere Dich kein zweites Mal

Wenn man den Kopf ein wenig senkt

Sieht man, dass da kein Netz ist, das einen Sturz auffängt

Erfüllt von Scham und Eitelkeit

Wiegen wir uns Tag für Tag in falscher Sicherheit

Der Tod findet einfach nicht statt

So, als ob man ihn niemals unter uns gesehen hat

Wir leben dämlich, fett und froh;

Gestorben wird nicht hier, man stirbt nur anderswo

Und im Radio läuft das Lied von morgen

Die Antwort auf die Frage nach der Zukunft bleibt verborgen

Wenn ihr müsst, schneidet mich auf

Und holt die Wut aus meinem Bauch heraus

Durchkämmt die Zellen, durchsucht jeden Fleck

Doch meinem Körper nehmt ihr mir nicht weg

Wenn ich falle, steh' ich auf

Ich nehme jedes Hindernis in Kauf

Lässt mir der Weg auch diesmal keine Wahl:

Nein, ich verliere mich kein zweites Mal

У повітрі відчувається нотка страху

Коли медсестра кличе його в процедурну

Він тягне тіло повз інших

А поки душа чекає перед хірургічним кабінетом 2

Вона чує, як він розтягується всередині

Як прикрити живіт блакитною тканиною

Вона затримує подих у напрузі

І сподівається, що нічого злого в ньому не знайдеться

Але на радіо пісня раптом стає тихішою

Тоді за дверима його душа хрипко закричала:

Якщо потрібно, розріжте його

І витягує злість зі свого шлунка

Розчешіть клітинки, перегляньте кожну цяточку

Але поки що не забирай у мене моє тіло

Ти ще молодий своєю силою

Впорався зі справами легше

Звичайно, за цим слід стежити

Проте на твоєму місці я б не хвилювався

Вирок затихає в його вусі

І навіть не проникає в його свідомість

Літні квіти перед будинком

Здається, він ніколи їх не бачив

А вчорашня пісня звучить по радіо

Він думає про свою матір, свою дружину і своїх сестер

Про політ, про хвилі, про пісок

З мідій в руках

Якщо захочеш, тебе відкриють

І витягує злість з вашого шлунка

Розчешіть клітинки, перегляньте кожну цяточку

Але ви не можете забрати своє тіло від себе

Якщо падаєш, то встаєш

Тепер ви приймаєте всі перешкоди

Цього разу шлях не залишає вам вибору

Блін, не губи себе вдруге

Якщо трохи опустити голову

Ви бачите, що немає сітки, щоб зловити падіння

Сповнений сорому і марнославства

Давайте день за днем ​​заколисувати себе фальшивим почуттям безпеки

Смерті просто не буває

Ніби його ніколи не бачили серед нас

Живемо дурні, товсті й щасливі;

Ви не помрете тут, ви просто помрете десь в іншому місці

А завтра пісня по радіо

Відповідь на питання майбутнього залишається прихованою

Якщо потрібно, розріжте мене

І виганяє злість з мого шлунка

Розчешіть клітинки, перегляньте кожну цяточку

Але ти не відбереш у мене мого тіла

Якщо я впаду, то встану

Я приймаю будь-які перешкоди

Шлях і цього разу не залишає мені вибору:

Ні, я не загублю себе вдруге