Ich wünsch' mir, dass das Zebra schweigt - Samsas Traum

Im Wald über unserer Stadt

Den noch kein Mensch gesehen hat

Haben all die lieben Tiere

Das Zebra endgültig satt

Die Pferde, welch ein Gespann

Zieh’n ein jedes, so schnell es kann

Eine große Guillotine

Laut schnaubend heran

So seht euch das Zebra an

Das nichts als Lügen sprechen kann

Groß ist die Not — dem Zebra der Tod!

Das Zebra ist schlecht,

Kommt, seid gerecht-

Rächt eure Not: dem Zebra der Tod!

Die flauschigen kleinen Katzen

Putzen über ihre Tatzen

Denn sie wollen dem Ungeheuer

Die Augen auskratzen

Die Vöglein in den Bäumen

Wollen das Fest nicht versäumen

Ihre spitzen Schnäbel glitzern

Als sie Totenlieder zwitschern

Das Schweinchen im Dreck

Hebt den Kopf keck:

«Hätte ich nur einen Wunsch frei

Das Zebra wäre weg.»

Wir haben das Zebra satt

Weil’s uns betrogen hat

Groß ist die Not-dem Zebra der Tod!

Das Zebra ist schlecht,

Kommt seid gerecht-

Rächt eure Not: Dem Zebra der Tod!

Die Schlange schleicht sich heran

Sie züngelt und zischt sodann:

«Ich will nicht, dass Des Zebra’s Lebenslicht

Durch mein edles Gift erlischt!»

Der dicke, alte Bär

Hasst das Zebra gar so sehr

Dass es laut im Bärenbauch brummt

Und alles ringsum verstummt

Der Wolf mit dem bösen Blick

Packt das Zebra fest am Genick

Und er zerrt es, immer dichter

Zum Scharfrichter auf das Schafott

Und oben, kurz vor dem Ende

Sieht sich das Zebra noch einmal um;

Es blickt gepeinigt in die Menge

Doch alle Tiere bleiben stumm

Da erhebt es seine Stimme

Und schreit gegen den Himmel

Gegen das Schweigen an:

«Aber ich bin doch nur ein Zebra

Und ich habe Euch nichts getan!»

Gusch!

«Ich wollte soviele verschiedene Sachen machen

Wollte nen Fernseher kaufen und ne neue Stereoanlage

Und jetz muss ich dafür auffe Guillotine

Ich mag das überhaupt nicht!

Ich versteh nicht wieso ihr so ungerecht zu mir seid!

Ich war nur eine Projezie, Proje, Projektionsfläche für dies, was ihr —

Ah Schau!

Sie sind Schuld, die Menschen!

NEIIIIIN

Bitte nicht sterben!

NEIN!»

Hurra!

So seht Euch das Zebra an

Wir war’n sein Untergang

Groß uns’re Not: Jetzt ist das Vieh tot!

Wir sind gerecht,

Zebras sind schlecht:

Weiß wie ein Tor

Und schwarz wie ein Mohr

«Im Wald über unserer Stadt

Den noch kein Mensch gesehen hat

Haben all die lieben Tiere

Das Zebra endgültig satt.»

У лісі над нашим містом

Яких ще ніхто не бачив

Мати всіх чудових тварин

Нарешті набридла зебра

Коні, яка команда

Тягніть кожну з них якомога швидше

Чудова гільйотина

Голосно хрюкає

Тож подивіться на зебру

Це не може говорити, але бреше

Велика потреба — смерть зебрі!

Зебра погана

Приходь, будь справедливим -

Помстися за свої нещастя: смерть зебрі!

Маленькі пухнасті котики

чистячи свої лапи

Тому що вони хочуть монстра

Видряпати очі

Маленькі пташки на деревах

Не хочу пропустити вечірку

Їхні загострені дзьоби блищать

Як цвірінькають пісні мертвих

Свиня в бруді

сміливо піднімає голову:

«Якби в мене було одне бажання

Зебра зникла б».

Нам набридла зебра

Тому що це нас обдурило

Велика біда-смерть зебри!

Зебра погана

Будь справедливим -

Помстися за свої нещастя: Смерть зебрі!

Змія підкрадається

Потім вона мовчить і шипить:

«Я не хочу світла життя Дез Зебри

Загаси моєю благородною отрутою!»

Товстий старий ведмідь

Дуже ненавидить зебру

Що голосно гуде у ведмедя в животі

І все навколо мовчить

Вовк з лихим оком

Міцно хапає зебру за шию

І він тягне його все сильніше

До ката на ешафоті

І вище, ближче до кінця

Зебра знову озирається;

Це виглядає змученим у натовпі

Але всі тварини мовчать

Тоді воно підвищує голос

І кричить на небо

Проти мовчання:

«Але я просто зебра

А я тобі нічого не зробив!»

Боже!

«Я хотів робити так багато різних речей

Хотів купити телевізор і нову стереосистему

А тепер за це я мушу йти на гільйотину

Мені це зовсім не подобається!

Я не розумію, чому ти такий несправедливий до мене!

Я був просто проектом, проектом, проекційним екраном для того, що ти...

Ах подивись!

Ви винні, люди!

NOIIIIN

Будь ласка, не вмирай!

НІ!"

Ура!

Тож подивіться на зебру

Ми були його падінням

Наше лихо велике: тепер худоба померла!

ми справедливі

Зебри погані:

Білий як дурень

І чорний, як мавр

«У лісі над нашим містом

Яких ще ніхто не бачив

Мати всіх чудових тварин

Нарешті зебра набридла».