Das Schwert Deiner Sonne - Samsas Traum

Die Lider gleiten lautlos

Wie ein Tuch empor

Der schwarze Kreis

Er dehnt sich und öffnet das Tor

Für die Armee des Lichts

Die Vorboten der Stunde

In der alles aus dem Nichts entsteht

Sie bringen frohe Kunde

Langsam weicht die Nacht

Vor des Morgens Macht

Hinter aller Menschen Rücken

Weil ein neuer Tag erwacht

Und sein Schatten fällt

Vor der ganzen Welt

Auf die Knie, als rotes Wasser

Aus dem Herz des Meeres quellt

Denn das Silber treibt

Das, was übrig bleibt

Vor die Flamme, die das Ende

In den jungen Himmel schreibt

Was war ist vorbei

Gleich gegoss’nem Blei

Weht der Wind die Jahre fort

Er teilt die Zeit vor mir entzwei

Ich stehe allein

Umringt von Farben

Sag´, wie kann es sein

Dass man sich abwendet

Mich Deine Schönheit

Erst hier und jetzt blendet?

Ich lege die Waffen zu Boden

Die Platten und Schilde

Sie schmelzen dahin

Das kosmische Auge bahnt sich

Seinen Weg durch die Brust

Bis zu dem

Bis zu dem, der ich bin

Zu Füßen, des lodernden Herrschers

Erstarre ich nackt, nur vom

Sande bedeckt

Und spüre den Menschen, der sich

Unter der schweren Haut

Seiner Rüstung

Seiner Rüstung versteckt

Die Iris erstrahlt im Glanz alter Momente

Die gläserne Bühne erbebt

Als sich der Koloss aus den

Endlosen Fluten erhebt

Des Ozeans glühende Wunde verstummt

Als sich mir jeder Rückweg verschließt

Und die Liebe ihr Blut über

Flüchtende Wolken ergießt

Die gütige Stimme der Wahrheit erklingt

Sie spricht Worte, die Fesseln durchtrennen

Und lässt mich tief im Zentrum

Des Feuers das Ende erkennen

Oh siehe, das Schwert Deiner Sonne, es steigt

In den Himmel, die Hoffnung zu richten

Die ihr Haupt vor den fordenden Wellen verneigt

Es erhebt sich, die Reihen zu lichten

Von heute an werde ich, von Dir befreit

Einen anderen Schein in mir hüten:

Ist das Ufer auch fern und der Weg noch so weit

Trägt das Leben doch stets neue Blüten

Повіки безшумно ковзають

Вгору, як тканина

Чорне коло

Він тягнеться і відкриває ворота

Для Армії Світла

Провісники години

У якому все виникає з нічого

Вони приносять гарні новини

Ніч поволі зникає

Перед силою ранку

У всіх за спиною

Бо прокидається новий день

І падає його тінь

Перед усім світом

На колінах, як червона вода

Бреє з серця моря

Бо срібло плаває

Що залишилося

Перед полум'ям той кінець

На молодому небі пише

Те, що було, закінчилося

Як литий свинець

Вітер розносить роки

Він ділить час переді мною на два

Я стою один

В оточенні кольорів

Скажіть, як це може бути

Щоб ти відвернувся

Мені твоя краса

Тільки тут і зараз жалюзі?

Я поклав зброю на землю

Пластини та щити

Вони тануть

Космічне око відкривається

проходить через грудну клітку

До того

До того, хто я є

Біля ніг палаючого правителя

Я замерзаю гола тільки від

засипаний піском

І відчувати людей, які є

Під важкою шкірою

його броня

Захований у його обладунках

Райдужка сяє блиском старих миттєвостей

Скляна сцена тремтить

Коли колос із с

Підіймаються нескінченні повені

Осяяна рана океану замовкає

Коли для мене закриті всі дороги назад

І полюбити її кров

Втікають хмари

Лунає доброзичливий голос правди

Вона говорить слова, які розрізають ланцюги

І залишає мене глибоко в центрі

Щоб побачити кінець вогню

О, ось меч Твого сонця, він сходить

На небо, щоб направити надію

Хто схиляє голову перед хвилями, що насилають

Він піднімається, щоб очистити ряди

Від сьогодні я буду звільнений від вас

Збережи в мені ще один блиск:

Навіть якщо берег далеко, а шлях ще такий далекий

Життя завжди розквітає новими