Зеркало заднего вида - Руставели

В зеркале заднего вида —

глаза полные слёз и печали.

Бывшие, близкие, теперь дальние дали.

Честных фраз вереницы, что покрыты налётом обманов,

Гнутые спицы, улетевших в бордюры надежд

и общих, казалось бы, планов.

В зеркало заднего вида —

Нацелены ружья прицельно,

Что ждут команды «огонь» от будущих обстоятельств.

Ненависти рты — полные бешеной пены,

Что готовы сгрызть любые, здоровьем дышащие, вены.

В зеркале заднего вида —

Злой, Хороший, Плохой — Я,

С криком прощальным :"Ведь всё было не зря!"

Один остаюсь посреди терпкой пыли дороги,

Что топтали со мною многие ноги.

У дзеркалі заднього виду

очі повні сліз і печали.

Колишні, близькі, тепер дальні дали.

Чесних фраз низки, що покриті нальотом обманів,

Гнуті спиці, що відлетіли в бордюри надій

і загальних, здавалося¦би, планів.

В дзеркало заднього виду —

Націлені рушниці прицільно,

Що чекають команди «вогонь» від майбутніх обставин.

Ненависті роти - повні шаленої піни,

Що готові згризти будь-які вени, що здоров'я дихають.

У дзеркалі заднього виду

Злий, Гарний, Поганий — Я,

З криком прощальним: "Адже все було недаремно!"

Один залишаюся серед терпкого пилу дороги,

Що топтали зі мною багато ноги.