Начало света - Руставели

«Люди готовятся к худшему, но надеются на лучшее.

Они сосредотачивают свое внимание на тех вещах, которые по-настоящему важны».

Я верю в свет в конце пути, хоть моя жизнь была темна

Временами, когда постигал реальность дна.

Наверно, ты одна дана мне, чтобы понять себя,

Простить других, не повторять ошибки.

Быть гибким и мудрым - это искусство,

На раз-два ломается твердость и безрассудство.

Меня претит общество самодовольных и алчных,

Бегущих от себя в мир главенства наличных.

Забив на личность, но парясь за статус.

Высок градус, их поразил вирус,

Они слабы, их души лишь пыли полны,

Ведь без жемчужин внутри пусты раковины.

Мины на пути не пугают сапера.

Пойми, любой пришедший сюда отсюда уйдет

Раньше или позже, но будет момент,

Когда закончится тьма и воссияет свет!

Кому-то конец, кому апокалипсис уже сегодня наступит где-то.

Кому-то комета, кому-то война, кому-то последнее в жизни лето.

Кому-то конец, кому апокалипсис, кому-то кто-то поставит это.

Кому-то комета, кому-то война, ну а для нас…

За спиной куча ошибок, море несделанного, моменты слабости невыполненных обещаний.

Предательство, казалось, самых близких, теперь далеких, чьи души как лужи, темны и не глубоки.

Любовь, измены, ложь длиною в годы, когда внутри у Бога нет места для другой погоды.

И нет одежды для окоченевшей надежды, и ужас прежний словно испуг для невежды.

Тогда я брел по минному полю вслепую, не веруя, не моля, не голосуя.

Под ноги не смотрел, лицом встречая бурю, такую же как я мятежную, но, с*ка, пустую.

Я видел лишь то, что хотел видеть, боялся поменяться в лихорадке сомнений.

Но вскоре вдруг постиг, что важен каждый миг (Да!) Горести и счастья, побед и поражений!

Кому-то конец, кому апокалипсис уже сегодня наступит где-то.

Кому-то комета, кому-то война, кому-то последнее в жизни лето.

Кому-то конец, кому апокалипсис, кому-то кто-то поставит это.

Кому-то комета, кому-то война, ну а для нас - начало света!

Кому-то конец, кому апокалипсис уже сегодня наступит где-то.

Кому-то комета, кому-то война, кому-то последнее в жизни лето.

Кому-то конец, кому апокалипсис, кому-то кто-то поставит это.

Кому-то комета, кому-то война, ну а для нас - начало света!

Два, ноль, один, два, - Начало света!

Два, ноль, один, два, - Начало света!

Два, ноль, один, два, - Начало света!

«Люди готуються до гіршого, але сподіваються на краще.

Вони зосереджують увагу на тих речах, які по-справжньому важливі».

Я вірю у світло в кінці шляху, хоч моє життя було темним

Часом, коли осягав реальність дна.

Напевно, ти дана мені, щоб зрозуміти себе,

Вибачити інших, не повторювати помилки.

Бути гнучким і мудрим - це мистецтво,

На раз-два ламається твердість і нерозсудливість.

Мене гине суспільство самовдоволених і жадібних,

Ті, що втікають від себе у світ верховенства готівки.

Забивши на особистість, але парячись за статус.

Високий градус, їх вразив вірус,

Вони слабкі, їхні душі лише пилу сповнені,

Адже без перлин усередині порожні раковини.

Міни на заваді не лякають сапера.

Зрозумій, кожен, хто прийшов сюди, звідси піде

Раніше чи пізніше, але буде момент,

Коли скінчиться темрява і засяє світло!

Комусь кінець, кому апокаліпсис уже сьогодні настане десь.

Комусь комета, комусь війна, комусь останнє у житті літо.

Комусь кінець, комусь апокаліпсис, комусь хтось поставить це.

Кому комета, кому війна, ну а для нас ...

За спиною купа помилок, море незробленого, моменти слабкості невиконаних обіцянок.

Зрада, здавалося, найближчих, тепер далеких, чиї душі, як калюжі, темні й не глибокі.

Любов, зради, брехня довжиною в роки, коли всередині Бога немає місця для іншої погоди.

І немає одягу для задубілої надії, і жах колишній наче переляк для невігласа.

Тоді я брів по мінному полю наосліп, не вірячи, не благаючи, не голосуючи.

Під ноги не дивився, обличчям зустрічаючи бурю, таку ж як я бунтівну, але, с*ка, порожню.

Я бачив лише те, що хотів бачити, боявся змінитись у лихоманці сумнівів.

Але незабаром раптом збагнув, що важлива кожна мить (Так!) Прикрості та щастя, перемог та поразок!

Комусь кінець, кому апокаліпсис уже сьогодні настане десь.

Комусь комета, комусь війна, комусь останнє у житті літо.

Комусь кінець, комусь апокаліпсис, комусь хтось поставить це.

Комусь комета, комусь війна, ну а для нас – початок світла!

Комусь кінець, кому апокаліпсис уже сьогодні настане десь.

Комусь комета, комусь війна, комусь останнє у житті літо.

Комусь кінець, комусь апокаліпсис, комусь хтось поставить це.

Комусь комета, комусь війна, ну а для нас – початок світла!

Два, нуль, один, два, - Початок світла!

Два, нуль, один, два, - Початок світла!

Два, нуль, один, два, - Початок світла!