Искра - Руставели, Ремо

О песне: при участии РЕМО

Автономно в этот старый мир, как новое слово, gроизвольно колет слева это доля

алкоголя наверно

Скверно из-за этого, поэтому в завязке меньше ощущаю холод, больше тряску.

Сказка масками ласкает наши глазки до маразма.

Молодые цацками обвешены,

гладкими одеждами одеты,

Спетыми песнями, потертыми кассетами в моих воспоминаниях.

С жаждой менять мир попадать в тире в те мишени, миг и мы уже на сцене,

Смена ракурса гангрена от пореза плена лютого Бутово в нашу кожу до жути мутную.

Надутые руки здоровой логики вздуваются от новых наркотиков.

Это доступные

дротики, хочется готики

Под оптикой выбившей мимики.

Общество с критикой, политика.

Молчим, торчим,

в натуре какие-то бичи.

Подбить бы лавэ на аппарат, сигналку на ключи.

Из-под туч солнца лучи,

сердце и душу лечить.

Себя взять обойти, чтоб затем обрести и ближе к тридцати научиться все-таки

любить жизнь.

А я в городе двух встреч в поисках достатка, сплевывая горечь потерь.

Все чаще гадка реальная жизнь, на фоне мнимого порядка, без ума жизнь так

сладка.

Для многих долб**бов уже книга — это пятка и гадка их душа, как на ложке серая

ватка.

Слалом в ад слепых душ, проходит гладко и новая поросль люда в цепях упадка.

Собою пополняет ряды гноя, гнилого осадка, где каждая себя мнит муда крепче

Тони Старка.

Двадцать пять протоптанных лет в поисках ответа.

Кто мой истинный друг и как не

сожалеть об этом

Когда теряешь тех, кто был когда-то дорог.

Когда вместо искры в душе табличка

«холод».

И снова биться о пол, стучать в закрытые двери.

Вместо тяги наверх, мы тихо,

мирно осели.

Скупыми стали на веру, слепое мясо для власти.

Рабы реформы ВВ, глупцы и в

поисках счастья.

Закон писан не нам, загона двери открыты, хватай граненый стакан,

твоя могила вырыта.

Порука точит клинки, ты сам попал в эти сети, кричи «I Love USA!

«мы дети мертвой планеты.

Пока мне слово от Бога слезою чистой в ладони.

Я выживу за свободу и жизнь во

свободе.

Не сомневаться, в усладу бродячим собакам и думай парень, кого называешь ты

братом.

Тебя сломают, системе плевать что ты правый.

И видимо мой закат,

тоже будет алый.

Талой водою напиться, иль засучить рукава.

Ладонь слепа, кулак — средство от

любого зла.

Да будет воля твоя, и терпение наше.

Святые склонят головы над могилами падших.

Голос полезет по струнам, после — по каменным венам

Землю осыпет искрами голодное небо.

Да будет воля твоя, и терпение наше

Святые склонят головы над могилами падших.

Голос полезет по струнам, после — по каменным венам

Землю осыпет искрами голодное небо.

Про пісню: за участю РЕМО

Автономно в цей старий світ, як нове слово, мимоволі коле зліва це частка

алкоголю напевно

Погано через це, тому в зав'язку менше відчуваю холод, більше тряску.

Казка масками пестить наші очі до маразму.

Молоді цацьками обвішані,

гладким одягом одягнені,

Спітими піснями, потертими касетами в моїх спогадах.

З жаждою міняти світ потрапляти в тире в ті мішені, мить і ми ми вже на сцені,

Зміна ракурсу гангрена від порізу полону лютого Бутово в нашу шкіру до страху каламутну.

Надуті руки здорової логіки здуваються від нових наркотиків.

Це доступні

дротики, хочеться готики

Під оптикою міміки, що вибила.

Суспільство з критикою, політика.

Мовчимо, стирчимо,

у натурі якісь бичі.

Підбити би лаве на апарат, сигналку на ключі.

З-під хмар сонця промені,

серце і душу лікувати.

Себе взяти обійти, щоб потім знайти і ближче до тридцяти навчитися все-таки

любити життя.

А я в місті двох зустрічей у пошуках достатку, спльовуючи гіркоту втрат.

Все частіше гидка реальне життя, на тлі уявного порядку, без розуму життя так

солодкий.

Для багатьох долб**бів уже книга — це п'ята і гадка їх душа, як на ложці сіра

ватка.

Слалом в пекло сліпих душ, проходить гладко і нова поросль люду в ланцюгах занепаду.

Собою поповнює ряди гною, гнилого осаду, де кожна себе вважає муда міцнішою.

Тоні Старка.

Двадцять п'ять протоптаних років у пошуках відповіді.

Хто мій істинний друг і як не

шкодувати про це

Коли втрачаєш тих, хто був колись дорогий.

Коли замість іскри в душі табличка

"холод".

І знову битися об підлогу, стукати в закриті двері.

Замість тяги нагору, ми тихо,

мирно осіли.

Скупими стали на віру, сліпе м'ясо для влади.

Раби реформи ВР, дурні та

пошуки щастя.

Закон писаний не нам, загону дверей відчинені, хапай гранований стакан,

твоя могила викопана.

Порука точить клинки, ти сам потрапив у ці мережі, кричи «I Love USA!

«Ми діти мертвої планети.

Поки що мені слово від Бога сльозою чистою в долоні.

Я виживу за свободу і життя в

волі.

Не сумніватися, в насолоду бродячих собак і думай хлопче, кого називаєш ти

братом.

Тебе зламають, системі плювати що ти правий.

І мабуть мій захід сонця,

теж буде червоний.

Талою водою напитися, або засукати рукави.

Долоня сліпа, кулак — засіб від

будь-якого зла.

Хай буде воля твоя, і наше терпіння.

Святі схилять голови над могилами занепалих.

Голос полізе по струнам, після — по кам'яним венам

Землю осипе іскрами голодне небо.

Хай буде воля твоя, і наше терпіння

Святі схилять голови над могилами занепалих.

Голос полізе по струнам, після — по кам'яним венам

Землю осипе іскрами голодне небо.