Пепел - Руставели

Ты хочешь боли, дней несчастных,

Словесных бурных передряг?

Шутить с огнём не безопасно

Зачем тебе такой напряг?

Я был костёр, остались мы Зачем теперь их ворошить?

Они теперь совсем потухли

И в них огня не оживить…

Любви огонь во мне не разгорится

И неподбрасывай надежд сухие пни,

Как обескрыленная, раненная птица

Я пеплом доживаю свои дни…

Ти хочеш болю, днів нещасних,

Словесних бурхливих колотнеч?

Жартувати з вогнем не безпечно

Навіщо тобі таке напруження?

Я був багаття, залишилися ми Навіщо тепер їх ворушити?

Вони тепер зовсім згасли

І в ніх вогню не оживити…

Любові вогонь у мене не розгориться

І не підкидай надій сухі пні,

Як знекрила, поранена птиця

Я попелом доживаю свої дні…