Паноптикум - Руставели

Припев:

Кто-то хочет подавить твою волю,

Кто-то хочет забрать твою долю.

Кто-то дерется — не может смириться,

Кто-то добьется, а кто-то сломается.

Кто-то хочет подавить твою волю,

Кто-то хочет забрать твою долю.

Кто-то дерется — не может смириться,

Кто-то добьется, а кто-то сломается.

Плебеи жаждут, а воины точат ножи,

За новым виражом — мираж, мумии надежды

Археологи будущего найдут твои мечты,

Сгоревшие от близости Солнца на трендовой одежде.

Оставь себе немного счастья на потом,

И ты увидишь, как оно непременно превратится в кукиш.

Кто правит спектр твоего обзора — тот не видим,

И пусть снаружи трижды корка, внутри ты — мякиш.

Оглянись вокруг!

Кого ты видишь, и кем ты станешь?

Кому ты веришь — лишь оживший набор клавиш.

Шутократия с тобой с пеленок родильного дома,

В последние дни Катехона, угораздило же

Нам родиться на свет, что скорее тьма с подсветкой.

При поиске счастья не ошибись с розеткой.

При поиске смысла не попади в,

Пара Алилуй с песнями, и ты — живой труп!

Рупор у каждого, шум и гул безнадежен,

Новый мир слишком сложен, и нам это походу нравится.

Трехэксельный положим на все, что будет дальше,

Мы ждем восьмой говнофон мы ждем пятницу!

Мы ждем пятницу…

Мы живем в пятницу…

Мы и есть пятница.

Это паноптикум!

Припев:

Кто-то хочет подавить твою волю,

Кто-то хочет забрать твою долю.

Кто-то дерется — не может смириться,

Кто-то добьется, а кто-то сломается.

Кто-то хочет подавить твою волю,

Кто-то хочет забрать твою долю.

Кто-то дерется — не может смириться,

Кто-то добьется, а кто-то сломается.

Что-то не приходит с опытом, как ни старайся.

Грабли бьют по лбу.

Человечество наше, как здрасьте.

Кто-то грязный и хитрый вырубает рычаг.

Тут же что-то кому то не так, кто-то кому-то враг!

Снова мир полон ловушек и войн,

Что-то темное омутом нас ведет за собой.

Анфасом к затылку, живой ниткой к обрыву.

Бабочкой не станет гусеница жизней наших.

И тот из нас не фашик, кто одинок предельно,

Но по наблюдению — таких не бывает уверенных.

Ты вплетен в клубок, клубок вплетен в клубок,

Хуякс, — и твой лучший друг голубок!

Бывает и так, но бывает и хуже,

Когда твои друзья все сладкие, но с гнилыми душами.

Когда твоя семья не счастье, а тюрьма и каторга;

Когда твою надежду вынесли вперед за ноги.

Узнаешь себя, если нет — узнаешь,

Все что здесь находится когда-то теряешь.

Станет темной ночью все, что было светом.

Держи удачу за хвост, а ствол держи пистолетом.

Держи пистолетом!

Владей пистолетом!

Будь пистолетом!

Это паноптикум…

Это паноптикум…

Это паноптикум…

Приспів:

Хтось хоче придушити твою волю,

Хтось хоче забрати твою частку.

Хтось б'ється—не може змиритися,

Хтось доб'ється, а хтось зламається.

Хтось хоче придушити твою волю,

Хтось хоче забрати твою частку.

Хтось б'ється—не може змиритися,

Хтось доб'ється, а хтось зламається.

Плебеї жадають, а воїни точать ножі,

За новим віражем — міраж, мумії надії

Археологи майбутнього знайдуть твої мрії,

Згорілі від близькості Сонця на трендовому одязі.

Залиш собі трохи щастя на потім,

І ти побачиш, як воно неодмінно перетвориться на дулю.

Хто править спектр твого огляду - той не бачимо,

І нехай зовні тричі кірка, всередині ти м'якуш.

Оглянься навколо!

Кого ти бачиш, і ким ти станеш?

Кому ти віриш — лише оживши набір клавіш.

Шутократія з тобою з пелюнок пологового будинку,

В останні дні Катехона, попало ж

Нам народитися на світло, що швидше темрява з підсвічуванням.

При пошуку щастя не помилися з розеткою.

При пошуку сенсу не потрапи в,

Пара Алілуй з піснями, і ти — живий труп!

Рупор у кожного, шум і шум безнадійний,

Новий світ занадто складний, і нам це походу подобається.

Триексельний покладемо на все, що буде далі,

Ми чекаємо на восьмий говнофон ми чекаємо на п'ятницю!

Ми чекаємо на п'ятницю…

Ми живемо в п'ятницю…

Ми і є п'ятниця.

Це паноптикум!

Приспів:

Хтось хоче придушити твою волю,

Хтось хоче забрати твою частку.

Хтось б'ється—не може змиритися,

Хтось доб'ється, а хтось зламається.

Хтось хоче придушити твою волю,

Хтось хоче забрати твою частку.

Хтось б'ється—не може змиритися,

Хтось доб'ється, а хтось зламається.

Щось не приходить із досвідом, як не намагайся.

Граблі б'ють по лобі.

Людство наше, як здрастьте.

Хтось брудний і хитрий вирубує важіль.

Тут же щось комусь не так, хтось комусь ворог!

Знову світ сповнений пасток і війн,

Щось темне вир нас веде за собою.

Анфасом до потилиці, живою ниткою до обриву.

Метеликом не стане гусениця життів наших.

І той з нас не фашик, хто самотній,

Але за спостереження — таких не буває впевнених.

Ти вплетений в клубок, клубок вплетений в клубок,

Хуякс, і твій найкращий друг голубок!

Буває і так, але буває і гірше,

Коли твої друзі всі солодкі, але з гнилими душами.

Коли твоя сім'я не щастя, а в'язниця та каторга;

Коли твою надію винесли вперед за ноги.

Впізнаєш себе, якщо ні— впізнаєш,

Все, що тут знаходиться, колись втрачаєш.

Стане темною ніччю все, що було світлом.

Тримай удачу за хвіст, а стовбур тримай пістолетом.

Тримай пістолетом!

Володі пістолетом!

Будь пістолетом!

Це паноптикум.

Це паноптикум.

Це паноптикум.