Очевидно - Руставели

Ты прекрасна как майское солнце,

Что сквозь тучи заглянет в оконце.

Как морская гладь — ты спокойна,

Так же загадочна и бездонна.

Я твоей красотой упиваюсь,

Как странник в пустыне водою последней.

Твои чары сильнее блоков защиты моего организма.

Ты внутри меня вирусом заразила все мысли.

Отныне, себе не пренадлежу я.

Знаю что теперь это видно.

Пусть для тебя это странно пока еще,

Но для меня — очевидно.

Ти прекрасна як травневе сонце,

Що крізь хмари загляне у віконце.

Як морська гладь - ти - спокійна,

Таке ж загадкова і бездонна.

Я твоєю красою впиваюся,

Як мандрівник у пустелі водою останньою.

Твої чари сильніші за блоки захисту мого організму.

Ти всередині мене вірусом заразила всі думки.

Відтепер, собі не належу я.

Знаю, що тепер це видно.

Нехай для тебе це дивно поки що,

Але для мене — очевидно.