Бег от Себя - Руставели

Бег от себя, бег от себя

По лабиринту бытия

Бег от себя, бег от себя

От января до января

Бег от себя, бег от себя

Он всё быстрей день ото дня

Бег от себя, бег от себя

Попробуй-ка поймай меня!

Имеющий уши — сможет услышать,

Взгляд пронзительный увидит точно

В громких речах — зияет пустошь

На всём стабильном — лишь многоточие…

Пробуя риск на вкус, меняя курс

На пике ресурс, что выдаёт учащённый пульс

Бег в никуда — от того, что вызывает грусть

От фразы «на хуй нужно» к фразе «ну и пусть»

Войдя во вкус теряешь слепо горизонт и пределы

Забыв задать вопрос — своё ли ты тут делаешь дело?

Своего «я» контур обведя мелом,

С накачанным телом, но переставший быть смелым

Бегущий по дорожке, но на одном месте,

Где все в одиночку, хотя как-будто бы вместе

Здесь так много что можно, да вот только нельзя

Остановить бег от самого себя…

Бег от себя, бег от себя

По лабиринту бытия

Бег от себя, бег от себя

От января до января

Бег от себя, бег от себя

Он всё быстрей день ото дня

Бег от себя, бег от себя

Попробуй-ка поймай меня!

Ты говоришь — «больше не верю в слово доброе»?

Навеки став пустым — ты породишь подобное

И пусть истоптаны души вокруг, друг, будь лучше

Будь выше, будь сильней — на зло судьбе и боли дней!

Я видел много демонов, ни одного святого

Среди людей не видел я — ну так что же с того?

Я знаю только то, что в каждом есть немного огня

Только тебе решать бежать от него

Или возгорится пламя там, где раньше был один лёд

Просто пойми — твоя боль никого не ебёт!

Кроме тебя и лишь тебе предъявляется счёт

За всё что было, всё что есть и всё что произойдёт

Эта жизнь не легка, но она в наших руках

Так проживи её по полной от звонка до звонка

Понять себя и быть собой — первооснова, пойми

Если нет, то покеда, малыш, беги, беги!

Бег от себя, бег от себя

По лабиринту бытия

Бег от себя, бег от себя

От января до января

Бег от себя, бег от себя

Он всё быстрей день ото дня

Бег от себя, бег от себя

Попробуй-ка пойми меня…

Руставели, 2011

Біг від себе, біг від себе

По лабіринту буття

Біг від себе, біг від себе

Від січня до січня

Біг від себе, біг від себе

Він все швидше з кожним днем

Біг від себе, біг від себе

Спробуй зрозумій мене!

Хто має вуха — зможе почути,

Погляд пронизливий побачить точно

У гучних промовах зяє пустка

На всьому стабільному— лише багатокрапка...

Пробуючи ризик на смак, змінюючи курс

На піку ресурс, що видає прискорений пульс

Біг у нікуди — від того, що викликає смуток

Від фрази «на хуй потрібно» до фрази «ну і нехай»

Увійшовши до смаку втрачаєш сліпо горизонт і межі

Забувши поставити питання — своє ли ти тут робиш справу?

Свого «я» контур обвівши крейдою,

З накачаним тілом, але перестав бути сміливим

Той, хто біжить по доріжці, але на одному місці,

Де все в одиночку, хоча начебто разом

Тут так багато що можна, але тільки не можна

Зупинити біг від самого себе…

Біг від себе, біг від себе

По лабіринту буття

Біг від себе, біг від себе

Від січня до січня

Біг від себе, біг від себе

Він все швидше з кожним днем

Біг від себе, біг від себе

Спробуй зрозумій мене!

Ти говориш — «більше не вірю в добре слово»?

Навіки ставши порожнім — ти породиш подібне

І нехай виснажені душі навколо, друже, будь краще

Будь вищим, будь сильнішим — на зло долі і болю днів!

Я бачив багато демонів, жодного святого

Серед людей не бачив я — ну так що ж з того?

Я знаю тільки те, що в кожному є трохи вогню

Тільки тобі вирішувати тікати від нього

Або спалахне полум'я там, де раніше був один лід

Просто зрозумій - твоя лікарня нікого не є!

Крім тебе і тільки тобі пред'являється рахунок

За все що було, все що є і все що відбудеться

Це життя не легке, але вона в наших руках

Так проживи її по повній від дзвінка до дзвінка

Зрозуміти себе і бути собою — першооснова, зрозумій

Якщо ні, то поки, малюк, біжи, біжи!

Біг від себе, біг від себе

По лабіринту буття

Біг від себе, біг від себе

Від січня до січня

Біг від себе, біг від себе

Він все швидше з кожним днем

Біг від себе, біг від себе

Спробуй зрозумій мене.

Руставелі, 2011