Chanson Dégueulasse - Renaud

Il s’appelait Hughes, il était pas moche

Pas trop con non plus, y vivait tout seul

Il avait pas la langue dans sa poche

Sinon c’est sa poche qu’aurait pué d’la gueule

L’avait en effet un problème sévère

Qui depuis tout p’tit lui causait souci

Il avait l’haleine d’un vieux camembert

Le souffle violent d’un printemps pourri

Comme un gars qu’aurait bouffé du vautour

Roulé des galoches à un troupeau d’hyènes

Y r’foulait du goulut comme si d’puis toujours

Il’avait embrassé les idées d’Le Pen

Ça schlinguait un peu comme une manque en grève

Comme un sac poubelle longtemps oublié

Comme un poisson mort échoué sur la grève

Comme une charogne au fond d’un fossé

Chanson dégueulasse mais chanson profonde

Chanson un peu crasse comme le monde

Il aimait Julie et la Julie donc

L’aimait en retour, elle qui jamais

N’avait pu conquir le cœur de quiconque

Accepta l’amour que le Hughes offrait

La jolie Julie avait elle aussi

Un problème grave, majeur et sérieux

Qui depuis petite lui causait souci

Elle puait des pieds — d’un seul?

non, des deux

Comme quelqu’un qu’aurait marché sur la tête

A Ducon-Pauwels ou à B.H.L

Comme quelqu’un qu’aurait taillé ses chaussettes

Dans un vieux Libé aux pages culturelles

Ça schlinguait le vestiaire du Parc des Princes

Comme un chien mouillé mort depuis huit jours

Comme un barbecue dimanche en province

Comme un maillot jaune à l’arrivée du tour

Chanson dégueulasse mais chanson jolie

Chanson un peu crasse comme la vie

Tous les deux s’affairent le soir de leurs noces

À se nettoyer ratiches et arpions

Lui frotte ses dents avec un balai-brosse

Les rince au gas-oil, mange du savon

Elle s’est enfermée dans la salle de bains

Se nettoie les pieds au fer à souder

Y verse les plus doux parfums

Shalimar, Opium et Ajax WC

Arrivés au lit, malgré leurs efforts

L’odeur est immonde, prenante, torride

Suffocante en diable, débandante à mort

Leur premier amour risque d'être un bide

Il lui dit: Chérie, je dois t’avouer

Mon drame impossible, ma douleur secrète

Elle lui dit: T’inquiète, je l’ai deviné

Mon amour, tu as bouffé mes chaussettes

Chanson dégueulasse mais chanson d’amour

Chanson un peu crasse comme l’amour

Його звали Хьюз, він не був потворним

Не надто тупий, жив там зовсім один

У нього не було язика в кишені

Інакше з його кишені смерділо б із рота

У нього справді була серйозна проблема

Хто з дитинства викликав у нього занепокоєння

У нього був подих старого камамбера

Буйний подих гнилої весни

Як хлопець гриф з’їв

Покатали калоші до стада гієн

Ненажерливість текла наче вічно

Він прийняв ідеї Ле Пен

Це schlinguait трохи як відсутність на страйку

Як давно забутий мішок для сміття

Як мертву рибу, викинуту на пляж

Як падаль на дні рову

Брудна пісня, але глибока

Пісня трішки бруду, як світ

Він так любив Джулі і Джулі

Любив її назад, вона, яка ніколи

Не зміг завоювати чиєсь серце

Прийняв любов, яку запропонував Хьюз

Вродлива Джулі також була

Серйозна, велика і серйозна проблема

Хто змалечку викликав у нього занепокоєння

Вона смерділа ногами — одна?

ні, обидва

Як той, хто б наступив на голову

В Ducon-Pauwels або в B.H.L.

Як той, хто б порізав собі шкарпетки

У старому Лібе з культурними сторінками

Це schlinguait роздягальня Парк де Пренс

Як мокрий пес мертвий за вісім днів

Як шашлик у неділю в провінції

Як жовта майка на фініші раунду

Гідна пісня, але гарна пісня

Пісня трохи бруду, як життя

Обидва зайняті в шлюбну ніч

Для очищення ратичів і арпіонів

Він чистить зуби віником

Промийте їх у дизельному паливі, їжте мило

Вона замкнулася у ванній

Чистить ноги паяльником

Наливай найсолодші духи

Shalimar, Opium і Ajax WC

Прийшли в ліжко, незважаючи на їхні зусилля

Запах брудний, чіпкий, пекучий

Задихаючись, як пекло, розпадаючись на смерть

Їхнє перше кохання може бути провалом

Він їй каже: Люба, я повинен тобі зізнатися

Моя неможлива драма, мій таємний біль

Вона сказала йому: не хвилюйся, я здогадалася

Люба моя, ти з'їв мої шкарпетки

Огидна пісня, але пісня про кохання

Пісня трохи бруду, як кохання