Les aventures de Gérard Lambert - Renaud

Quatorze avril 77

Dans la banlieue où qu’y fait nuit

La petite route est déserte

Gérard Lambert rentre chez lui

Dans le lointain les mobylettes

Poussent des cris…

Ça y est, j’ai planté le décor

Créé l’climat de ma chanson

Ça sent la peur, ça pue la mort

J’aime bien c’t’ambiance pas vous?

Ah bon !

Voici l’histoire proprement dite

Voici l’intrigue de ma chanson

Gérard Lambert roule très vite

Le vent s’engouffre dans son blouson

Dans le lointain les bourgeois dorment

Comme des cons…

Lorsque soudain survient le drame

Juste à la sortie d’un virage

Y’a plus d’essence dans la bécane

Gérard Lambert est fou de rage !

T’aurais pas dû, Gérard Lambert

Aller ce soir là à Rungis

T’aurais dû rester chez ta mère

Comme un bon fils

Il met sa mob sur la béquille

S’assied par terre et réfléchit:

Dans cette banlieue de bidonvilles

Y’a pas une pompe ouverte la nuit !

Dans le lointain y’a une sirène

Qui s'évanouit…

Qu’est-c'que j’vais faire, bordel de Dieu?

J’vais quand même pas rentrer à pied?

Plus il s’angoisse moins ça va mieux

Quand soudain lui vient une idée:

J’vais siphonner un litre ou deux

Dans l’réservoir de cette bagnole

Et pis après j’lui crève les pneus

Comme ça, gratuit’ment par plaisir

'faut bien qu’j’me défoule un p’tit peu

J’suis énervé…

Une fois son forfait accompli

Gérard Lambert va repartir

La mobylette veut rien savoir

C’est l’Bon Dieu qui l’a puni !

T’aurais pas dû, Gérard Lambert

Aller ce soir là à Rungis

T’aurais dû rester chez ta mère

Comme un bon fils

Alors, pendant une demi-heure

Dans son moteur il tripatouille

Il est crevé, il est en sueur

Il a du cambouis jusqu’aux coudes

Dans le lointain le jour se lève comme d’habitude

A c’moment là un mec arrive

Un p’tit loubard aux cheveux blonds

Et qui lui dit comme dans les livres:

S’te plaît dessine moi un mouton

Une femme à poil ou calibre

Un cran d’arrêt, une mobylette

Tout c’que tu veux mon pote, t’es libre

Mais dessine-moi quelque chose de chouette !

Dans le lointain il s’passe plus rien du moins il m’semble

Alors, d’un coup d’clé à molette

Bien placé entre les deux yeux

Gérard Lambert éclate la tête

Du Petit Prince de mes deux

Faut pas gonfler Gérard Lambert

Quand il répare sa mobylette

C’est la morale de ma chanson

Moi j’la trouve chouette

Pas vous?

Ah bon…

14 квітня 77 року

У передмісті, де темно

Маленька дорога безлюдна

Джерард Ламберт повертається додому

Вдалині мопеди

кричати…

Ось і все, я влаштував сцену

Створив клімат моєї пісні

Пахне страхом, пахне смертю

Мені подобається атмосфера, а вам?

О добре !

Ось реальна історія

Ось сюжет моєї пісні

Жерар Ламбер їздить дуже швидко

Крізь куртку проноситься вітер

Вдалині сплять буржуа

Як ідіоти...

Коли раптом трапиться трагедія

Просто з вигину

У мотоциклі більше бензину

Жерар Ламбер божеволіє від люті!

Ти не повинен був, Жерар Ламбер

Ідіть того вечора до Рунгіса

Ти повинен був залишитися з мамою

Як добрий син

Він поставив свій моб на підставку

Сідає на землю і думає:

У цьому передмісті нетрі

Вночі не працює насос!

Вдалині – русалка

який знепритомнів...

Якого біса я буду робити?

Я все ще не піду додому пішки?

Чим більше він турбується, тим менше це стає

Коли раптом йому спадає ідея:

Я відкачаю літр-два

У баку цієї машини

А потім пробиваю йому шини

Так, безкоштовно для задоволення

«Мені потрібно трохи випустити пар

Я розлючений...

Як тільки його конфіскація буде завершена

Джерард Ламберт піде

Мопед нічого знати не хоче

Його покарав добрий Господь!

Ти не повинен був, Жерар Ламбер

Ідіть того вечора до Рунгіса

Ти повинен був залишитися з мамою

Як добрий син

Так півгодини

У своєму двигуні він возиться

Він збитий, спітнілий

У нього жир до ліктів

Вдалині день розривається як завжди

В цей момент приходить хлопець

Маленький хуліган зі світлим волоссям

І хто йому каже, як у книжках:

Будь ласка, намалюй мені овечку

Оголена жінка або калібр

Перемикач, мопед

Все, що хочеш, друже, ти вільний

Але намалюй мені щось класне!

Вдалині нічого не відбувається, принаймні мені здається

Отже, гайковим ключем

Добре розміщений між двома очима

Джерард Ламберт б'є собі голову

Від Маленького принца з моїх двох

Не роздувайте Жерара Ламбера

Коли він полагодить свій мопед

Це мораль моєї пісні

Я вважаю її милою

Не ти?

О добре…