Le retour de Gérard Lambert - Renaud

Pas d’probléme la banlieue peut s’endormir tranquille

Y s’passera pas grand chose dans ses ruelles noires

Ce soir le fils maudit des grandes cités dortoirs

Est parti pour Paris dans sa Simca 1000

Y va y’avoir du sang sur les murs de la ville

Alors cessez de rire charmante Elvire

Y’a un espèce de chien un vieux loup solitaire

Qui s’dirige vers Paris son nom: Gérard Lambert

Lambert c’est un héros alors y peut pas mourir

Avec lui c’est l’retour de la grande aventure

Celle qui fait hurler celle qui fait frémir

Dans la nuit dans le vent et dans la froidure

Il est tranquille peinard au volant d’sa bagnole

Y s'écoute Capdevielle sur son autoradio

Musicalement il adore surtout les paroles

Quoique des fois y trouve qu’c’est pas assez intello

A travers l’essuie-glace y’en a qu’un qui fonctionne

Y' voit la pluie qui tombe sur le périphérique

L’a raté la sortie le v’là dans l’bois d’Boulogne

L’est complètement paumé dans ce lieu maléfique

Commence à paniquer et surtout y s'énerve

Il avait un rencart à Paris avec une meuf'

S’il arriv à la bourre il a perdu l’affaire

Y manquerait plus qu’y s’fasse arrêter par les keuf’s

Ca fait maintenant une plombe qu’il se perd dans la nuit

Voilà l’brouillard qui tombe c’est normal c’est l’hiver

Pour l’ambiance d’la chanson faut des intempéries

Faut un climat sordide comme dans les films de guerre

Dans la lueur de ses phares tout à coup soudainement

Voit passer une silhouette sur le bord de la route

Enfin un être humain se dit-il en lui même

Je vais d’mander mon ch’min à cette âme en déroute

L’arrête sa Simca 1000 auprès d’un arbre en bois

Et à pieds dans la nuit sous la pluie qui ne cesse

S’enfonce dans la forêt poursuivant la gonzesse

Car c’en est une c’est sûr son instinct n’le trompe pas

Elle est jeune elle est belle toute vétue de rouge

Les cheveux ruisselants sur son visage d’ange

Bon sang ce dit Lambert le p’tit chaperon rouge

J’suis un loup solitaire qu’est que j’fais j’me la mange

Il imagine déjà dans l’panier d’la donzelle

Le petit pot de beurre pour grand mère et la galette

Manque de bol elle avait dans son panier d’dentelles

Deux pauv’petites madeleines et une demi-baguette

OK tu viens chéri pour toi ça s’ra dix sacs

A ces mots le Lambert flaira un peu l’arnaque

Il éclata la tête de cette créature

Et s’en fut dans la nuit vers d’autres aventure

Не біда, передмістя може спокійно заснути

У його темних провулках мало що станеться

Сьогодні ввечері проклятий син великих міст-гуртожитків

Виїхав до Парижа на своїй Simca 1000

На міських стінах буде кров

Тож перестань сміятися, мила Ельвіра

Є такий собі собака старий вовк-одинак

Хто їде в Париж, його звати: Жерар Ламбер

Ламберт — герой, тому він не може померти

З ним це повернення великої пригоди

Той, що змушує вас кричати, той, що змушує вас здригатися

Вночі на вітрі і на морозі

Він спокійно сидить за кермом свого автомобіля

Він слухає Capdevielle на своєму автомобільному радіо

У музичному плані він особливо любить тексти

Хоча іноді ви виявите, що це недостатньо розумно

Через склоочисник працює лише один

Ви бачите, як дощ падає на кільцеву дорогу

Пропустив вихід, ось він у Булонський ліс

Схід зовсім загубився в цьому лихому місці

Починає панікувати і в основному злиться

Він мав побачення в Парижі з дівчиною

Якщо він стане на заваді, він програв справу

Це втратило б більше, ніж бути заарештованим keuf's

Він уже багато років губиться в ночі

Ось туман падає, це нормально, зима

Для атмосфери пісні потрібна погана погода

Потрібен жахливий клімат, як у військових фільмах

У блиску його фар раптом раптово

Бачить силует, що проходить біля дороги

Нарешті людина каже собі

Я збираюся просити свій шлях до цієї душі в безладді

Зупиняє свій Simca 1000 біля дерев’яного дерева

І йти крізь ніч під нескінченним дощем

Йде вглиб лісу, переслідуючи пташеня

Оскільки це один, він впевнений, що його інстинкт не обманює його

Вона молода, вона красива, вся одягнена в червоне

На її обличчя ангела капає волосся

До біса сказав Ламберт, червона шапочка

Я вовк-одинак, що я роблю, я його їм

Він уже уявляє собі в кошику дівчину

Бабусиний горщик з маслом і млинець

У її мереживному кошику не пощастило

Два бідних мадлен і півбагета

Гаразд, прийди, любий, тобі буде десять мішків

Після цих слів Ламберт віднюхнув трохи шахрайства

Він розбив цьому створінню голову

І пішов у ніч до інших пригод