Это не больно - Птаха

Пока на улице нет бога — я живу,

Дышу отравой, ночами плохо сплю.

Пока его нет я смотрю что происходит по хатам,

Вспоминая крики жёлтых людей в убитых палатах.

Пока ангелы спят в райских чащах,

Во снах меня зовут те кто ушёл, всё чаще и чаще.

Пока демоны бродят в сумерках дня,

Люди гибнут как мухи, убивая себя.

За семью замками на зверя с семью рогами,

Кто-то плавит ложку в ней семь точек воды и светло бежевый камень.

Материнское молоко жёлто-зеленого цвета.

Свёдённые скулы, стук колёс как музыка ветра.

Куски памяти прошлой ночи,

Жизнь это лицо чёрной кошки.

Лица с экрана строят гримасы,

Демонов к власти, демонов класть и?

Пока ангелы спят, а бог не пришёл,

Шоу будет работать, это адское шоу.

Это адское шоу

Не бойся, это не больно,

С одного раза ведь не привыкнешь — это прикольно.

Да не дёргайся ты, ты мне мешаешь,

Да не ссы, не откинешься, я в этом шарю.

Ну да, бухаю,

Сигарет курю по пачке в день, да дурь шмаляю.

Тут на районе прямо вырубаю, слышь,

А прикольно с этой темой, тебя я вижу, накрывает.

Но чего-то там в себя колоть у меня очко играет,

С детства я боюсь этих уколов, хуй знает.

Да и вообще сторонился по жизняк этих приколов,

Но тебе по ходу круто, летаешь будто.

А ж зрачки зашли за веки и дрожат,

А, бля, ты даже этому как посмотрю не хуёво рад.

Что ж за кайф такой?

Я видел во дворе пацан под этим,

Босиком по снегу бегал.

Думал, что за люди, человеки?

Да я не ссу, подмораживает как-то, хоть на кайф,

Я падок как осенний лист на мостовую Арбата.

Слушай, а правда, прям прикольно, что пиздец,

А то вон парни там блюют уже и чешутся как звери.

Когда такие мастера, уже не знаю,

Становиться ли мне подмастерьем?

Не бойся, это не больно,

С одного раза ведь не привыкнешь — это прикольно.

Да не дёргайся ты, ты мне мешаешь,

Да не ссы, не откинешься, я в этом шарю.

Поки що на вулиці немає бога — я живу,

Дихаю отрутою, ночами погано сплю.

Поки його немає я дивлюся, що відбувається по хатах,

Згадуючи крики жовтих людей у ​​вбитих палатах.

Поки ангели сплять у райських хащах,

У снах мене звуть ті, хто пішов, все частіше і частіше.

Поки демони блукають у сутінках дня,

Люди гинуть, як мухи, вбиваючи себе.

За сімома замками на звіра з сімома рогами,

Хтось плавить ложку в сім точок води і світло бежевий камінь.

Материнське молоко жовто-зеленого кольору.

Зведені вилиці, стукіт коліс як музика вітру.

Шматки пам'яті минулої ночі,

Життя це обличчя чорної кішки.

Особи з екрану будують гримаси,

Демонів до влади, демонів класти і?

Поки ангели сплять, а бог не прийшов,

Шоу буде працювати, це пекельне шоу.

Це пекельне шоу

Не бійся, це не боляче,

Адже одного разу не звикнеш — це прикольно.

Так не¦смикайся ти, ти мені заважаєш,

Так не сси, не відкинешся, я в цьому шарю.

Ну, так, бухаю,

Цигарку курю по пачці в день, та дур шмаляю.

Тут на районі прямо вирубаю, чуєш,

А прикольно з цією темою, тебе я бачу, накриває.

Але чогось там у себе колоти у мене очко грає,

З дитинства я боюся цих уколів, хуй знає.

Та і взагалі цурався по жизняк цих приколів,

Але тебе по ходу круто, літаєш ніби.

А ж зіниці зайшли за століття і тремтять,

А, бля, ти навіть цьому як подивлюся нехуйово радий.

Що ж за кайф такий?

Я бачив у дворі пацан під цим,

Босоніж по снігу бігав.

Думав, що за люди, люди?

Так я не ссу, підморожує якось, хоч на кайф,

Япадок як осінній лист на мостову Арбату.

Слухай, а правда, прям прикольно, що пиздец,

А то він хлопці там блюють уже і сверблять як звірі.

Коли такі майстри, вже не знаю,

Чи ставати мені підмайстром?

Не бійся, це не боляче,

Адже одного разу не звикнеш — це прикольно.

Так не¦смикайся ти, ти мені заважаєш,

Так не сси, не відкинешся, я в цьому шарю.