ШШШ... - Психея

Боль сыплет пеплом, высосет из пальца кровь.

Страх дышит ветром, смоет эту пыль с лица.

Дрожь качает маятник тел, глотая сладкую ложь…

Мне так тепло рядом,

Ты чувствуешь сердца стук — он стал таким слабым.

Я так долго искал в этой стуже

Огонь внутри себя самого, чтоб плавить лед снаружи…

Взгляд на себе уловить и проснуться

От самого страшного сна:

Главное дожить до утра…

Кто расколол наших глаз печаль кристаллами слез?

Ждет в моем теле давно, кто-то шпионом живет.

Ждет один неправильный ход — он мое место займет.

Мне так легко рядом

Ты чувствуешь сердца стук — он стал таким слабым.

Я слишком долго искал в этой стуже

Огонь внутри себя самого, чтоб плавить лед снаружи…

Да цена велика — еще одни сутки

Когда реальности сотни стрел твое пронзят тело

И камень вокруг оживет…

Біль сипле попелом, висмокче з пальця кров.

Страх дихає вітром, змиє цей пил з обличчя.

Тремтіння хитає маятник тіл, ковтаючи солодку брехню.

Мені так тепло поряд,

Ти відчуваєш серця стукіт — він став таким слабким.

Я так довго шукав у цій стужі

Вогонь у собі, щоб плавити лід зовні…

Погляд на собі вловити і прокинутися

Від найстрашнішого сну:

Головне дожити до ранку…

Хто розколов наших очей смуток кристалами сліз?

Чекає в моєму тілі давно, хтось шпигуном живе.

Чекає один неправильний хід - він - моє місце займе.

Мені так легко поряд

Ти відчуваєш серця стукіт — він став таким слабким.

Я дуже довго шукав у цій стужі

Вогонь у собі, щоб плавити лід зовні…

Так ціна велика — ще одну добу

Коли реальності сотні стріл твоє пронизають тіло

І камінь навколо оживе…