2012 - PRoMete

Nə qələm olmur kömək, nə ağappaq vərəqlər…

Bir ağırlıq varsa ürəkdə

Küləklər aparsın külünü

İstəyirsən yanasan

Hərdən fikirləşirəm ki, yuxudayam…

Bütün bu ağırlıq düşəcək çiyindən

Nə vaxt ki, oyanacam

Amma haçanacan davam edəcəyini bilmirəm

Mən əhatə dairəsindən kanarda

Sən isə Bermudumsan

Ümidlər sonuncu ölür, sən son ümidimsən!

Amma yoxsan yanımda

Varsan içimdə

Hər addımımda gözümün önündə

Nəsə səni xatırladır

Zəng edirəm

Ya uzun-uzun çağırır

Ya da nömrən qapalıdır

(biraz sonra zəng edin)

İndi kömək eləmir bizə qanadlar

Yerimiz uçurumların kənarı

Guya qaça-qaça biz xəzandan

Uzaq saldıq özümüzdən baharı

İndi kömək eləmir bizə qanadlar

Yerimiz uçurumların kənarı

Guya qaça-qaça biz xəzandan

Uzaq saldıq özümüzdən baharı

İçimiz daş bazarı, ya da ürək məzarı

Gözlərimiz qızarıb, bəbək yerinə qan damarı

Gecələrimiz yuxusuz, günlərimiz sonsuzluğa

Bu sonsuzluğun sonu bizi görən hara aparır?!

İşlərimiz artır-artır, azalır sevginin vaxtı

Ünsiyyət iki sözlük: «Necəsən?», cavab: «Yaxşı»

Soyuqluqda keçəcəyik daşı, buraxıb yaddaşı

İnkubator insanlarının olmur qardaşı

İndi kömək eləmir bizə qanadlar

Yerimiz uçurumların kənarı

Guya qaça-qaça biz xəzandan

Uzaq saldıq özümüzdən baharı

İndi kömək eləmir bizə qanadlar

Yerimiz uçurumların kənarı

Guya qaça-qaça biz xəzandan

Uzaq saldıq özümüzdən baharı

İndi kömək eləmir iynələr və sistemlər

Məhv olunan sevgilərdir, insanların hirsindən

İndi kömək eləmir magiyalar, ya da dinlər

Dünyanı qurtarmaqçün bu qapqara tilsimdən

Sadə şeylər məntiq üçün fantastikdir

Texnikalar üstələyir insan ağlın

Kim yazır görəsən bu əsəri?

Sonunu görmək maraqlı olardı bu nağılın

Kiminsə gözü bağlı, kiminsə ağlı bağlı

İtib fərq, fərq eləmir yaxınlıq, ya uzaqlıq

Satılır hətta enerji də, indi hər şeyin öz qiyməti

Ürəklər də icarəyə verilir, bir neçə yataqlıq

İndi kömək eləmir bizə qanadlar

Yerimiz uçurumların kənarı

Guya qaça-qaça biz xəzandan

Uzaq saldıq özümüzdən baharı

İndi kömək eləmir bizə qanadlar

Yerimiz uçurumların kənarı

Guya qaça-qaça biz xəzandan

Uzaq saldıq özümüzdən baharı

Ні ручка, ні білі аркуші не допомагають...

Якщо в серці є тягар

Нехай вітри несуть попіл

Ти хочеш спалити

Іноді мені здається, що я сплю…

Вся ця вага впаде з плеча

Коли я прокинуся?

Але я не знаю, як довго це триватиме

Я поза межами

А ти Бермудські острови

Надії вмирають останньою, ти моя остання надія!

Але ти зі мною

Якщо у вас є я

Перед очима на кожному кроці

Щось нагадує тобі

я дзвоню

Або довго дзвонить

Або номер закритий

(дзвонити пізніше)

Тепер крила нам не допомагають

Наше місце на краю прірви

Ніби тікає від скарбниці

Прибираємо пружину від себе

Тепер крила нам не допомагають

Наше місце на краю прірви

Ніби тікає від скарбниці

Прибираємо пружину від себе

Всередині кам’яний ринок, або гробниця серця

Наші очі червоні, кровоносні судини замість ляльок

Наші ночі безсонні, наші дні нескінченні

Куди веде нас побачити кінець цієї нескінченності?!

Наша праця збільшується і зменшується, час кохання зменшується

Спілкування двох словників: «Як справи?», Відповідь: «Добре»

Ми пройдемо камінь на морозі, залишивши пам’ять

У людей-інкубаторів немає брата

Тепер крила нам не допомагають

Наше місце на краю прірви

Ніби тікає від скарбниці

Прибираємо пружину від себе

Тепер крила нам не допомагають

Наше місце на краю прірви

Ніби тікає від скарбниці

Прибираємо пружину від себе

Зараз голки і системи не допомагають

Знищується любов, гнів народу

Тепер магія чи релігії не допомагають

Щоб врятувати світ від цього чорного заклинання

Прості речі фантастичні для логіки

Техніки перевершують людський розум

Цікаво, хто пише цей твір?

Було б цікаво побачити кінець цієї казки

У когось закриті очі, у когось закрита думка

Зникла різниця, не має значення близькість чи відстань

Навіть енергія продається, тепер все має свою ціну

Серця теж орендуються, кілька ліжок

Тепер крила нам не допомагають

Наше місце на краю прірви

Ніби тікає від скарбниці

Прибираємо пружину від себе

Тепер крила нам не допомагають

Наше місце на краю прірви

Ніби тікає від скарбниці

Прибираємо пружину від себе