Säulen der Gesellschaft - Prinz Pi

Der Sprecher bei der Tagesschau, sitzt hier schon im siebten Jahr

Er liest das, was er lesen soll, und hält seine Miene starr

Ob Attentate, Terroristen, Wahlen, Krisen oder Messen

Donnerstags in der Kantine kochen sie sein Lieblingsessen

Da können Hungersnöte auf dem halben Erdball wüten

Seuchen im Sudan grassieren, er bestellt sich mehr Gemüse

Zu den Königsberger Klopsen, abends wenn er schlafen geht

Flüstert er zum letzen Mal: «Sie sehen die ARD.»

Der Aktivist bei ATTAC weiß exakt, wo er steht

Wenn er surft, verschlüsselt er akribisch die Identität

Denn die jagen Seinesgleichen, er kennt die geheimen Namen

Kennt alle Verschwörungen, den großen, bösen, einen Plan

Kennt die Konzerne, kennt die Lobbyisten, all die Schweine

Du darfst stehen, wo du willst, nur nicht auf der falschen Seite

Seine Welt ein Schachbrett, Gut und Böse klar verteilt

Jeder trägt sein Barcode unter’m Nacken, alles schwarz und weiß

Die wissen Alle, was sie sind

Wissen alle, wo sie stehen

Die Welt ein Goldfischglas

Alles ist genau zu sehen

Alle wissen, was sie sind

Alle wissen, wo sie stehen

Ich guck in das Goldfischglas

Und kann all die Fische sehen

Der Polizist in Kampfmontur, der hat seinen Präsident

Der hat den schwarzen Block als Feind, der ihm entgegen rennt

Der hat Kollegen, sein Tarif und seine Feiertage

Auf die freut er sich, wenn er den Knüppel hebt, um reinzuschlagen

Der hat 'ne Frau, der ist Beamter, der hat Perspektive

Der glaubt an unseren Staat, wie wir an unsere erste Liebe

Der hat 'ne Dienstpistole, später dann nach Feierabend, fährt er heim

Er weiß noch wo das ist, in seinem kleinen Wagen

Der Verkäufer mit Krawatte da bei Porsche kennt sein Klientel

Die Wirtschaft soll nach unten gehen, die Sozis können ihm viel erzählen

Das Leder war noch nie so weich wie bei den neuen Modellen

Keine rote Zahl kommt ihm zwischen die 9 und 11

Sein bester Kumpel fuhr wen tot, der ist halt der letzte Säufer

Jetzt braucht er 'n neuen Wagen — heißt, er wird bald Chefverkäufer

Das Autohaus mit Kathedrale voll mit teuren Formen

Perfekt für perfekte Menschen nach den deutschen Normen

Die wissen Alle, was sie sind

Wissen alle, wo sie stehen

Die Welt ein Goldfischglas

Alles ist genau zu sehen

Alle wissen, was sie sind

Alle wissen, wo sie stehen

Ich guck in das Goldfischglas

Und kann all die Fische sehen

Der Nazi da in Oberfranken trinkt in seiner Schankwirtschaft:

«'39 war’n wir in Europa noch 'ne andere Kraft!»

Dicht an dicht, alles glänzt, fettig ist hier Wurst und Mensch

«Bevor wir rausgehen und was tun wird der Durst bekämpft!»

«Die Ausländer klauen die Arbeit von dem deutschen Mann!»

Darum hockt er heut hier besoffen an der Theke dran

«Die Frauen klauen sie auch, Drogen kommen aus Tschechien

Berlin wird jetzt regiert von den Schwulen und Achtundsechzigern!»

Der Banker in der Konferenz, der ist ein vollkommener Mensch

Er kennt den Leistungsdruck, kennt das Produkt, kennt die Trends

Er kennt die blauen Flecken an den Ellenbogen

Wischt das Blut von seinen Budapestern, er muss schnell nach oben

Er kennt die Kursprogonosen, kennt den Markt in Asien

Die Armeen in schwarzen Maßanzügen sind nur Metastasen

Denkt er, denn der wahre Krebs sind doch die Verbraucher selbst

Und der Bildhauer zug die Statue nur aus dem Fels

Die wissen Alle, was sie sind

Wissen alle, wo sie stehen

Die Welt ein Goldfischglas

Alles ist genau zu sehen

Alle wissen, was sie sind

Alle wissen, wo sie stehen

Ich guck in das Goldfischglas

Und kann all die Fische sehen

Ich aber bin ein Nichts, ich suche meinen Sinn

Doch was wird mit mir geschehen, wenn ich keinen find?

Der Lebenslauf ein Slalom, ich gehe mit dem Wind

Kein Bild das auf mich passt, ich weiß nicht wer ich bin

Ich aber bin ein Nichts, ich suche meinen Sinn

Doch was wird mit mir geschehen, wenn ich keinen find?

Der Lebenslauf ein Slalom, ich gehe mit dem Wind

Kein Bild das auf mich passt, ich weiß nicht wer ich bin

Ich aber bin ein Nichts, ich suche meinen Sinn

Doch was wird mit mir geschehen, wenn ich keinen find?

Der Lebenslauf ein Slalom, ich gehe mit dem Wind

Kein Bild das auf mich passt, ich weiß nicht wer ich bin

Диктор у Tagesschau тут уже сьомий рік

Він читає те, що йому належить прочитати, і тримає своє обличчя нерухомим

Будь то напади, терористи, вибори, кризи чи торгові ярмарки

По четвергах у їдальні готують його улюблену страву

Голод може лютувати на половині земної кулі

У Судані лютують епідемії, він замовляє більше овочів

До Königsberger Klopsen ввечері, коли він лягає спати

Він востаннє шепоче: «Ти бачиш ГРЗ».

Активіст ATTAC точно знає, де він стоїть

Коли він займається серфінгом, він ретельно шифрує свою особу

Тому що вони полюють свого роду, впізнають таємні імена

Знає всі змови, великі, погані, один план

Знає корпорації, знає лобістів, усіх свиней

Ви можете стояти, де хочете, тільки не з того боку

Його світ — шахова дошка, добро і зло чітко розділені

Кожен носить на шиї свій штрих-код, усі чорно-білі

Вони всі знають, що вони є

Усі знають, де вони стоять

Світ чаша для золотої рибки

Все добре видно

Усі знають, які вони

Усі знають, де вони стоять

Я дивлюся в миску з золотою рибкою

І можна побачити всю рибу

У міліціонера в бойовому спорядженні є свій президент

Ворогом у нього є чорний блок, який біжить до нього

У нього є колеги, свій тариф і його святкові дні

Він з нетерпінням чекає цього, коли підніме палицю, щоб вдарити її

У нього є дружина, він державний службовець, у нього є перспективи

Він вірить у нашу державу, як ми віримо в своє перше кохання

Має службовий пістолет, пізніше після роботи їде додому

Він досі знає, де це, у своїй маленькій машині

Продавець із краваткою в Porsche знає свою клієнтуру

Економіка нібито впаде, соціалісти можуть йому багато розповісти

Ще ніколи шкіра не була такою м’якою, як на нових моделях

Немає червоного числа між 9 і 11

Його найкращий приятель когось вбив, він просто останній п’яний

Тепер йому потрібна нова машина — значить, скоро він стане головним продавцем

Автосалон із собором, повним дорогих форм

Ідеально підходить для ідеальних людей за німецькими стандартами

Вони всі знають, що вони є

Усі знають, де вони стоять

Світ чаша для золотої рибки

Все добре видно

Усі знають, які вони

Усі знають, де вони стоять

Я дивлюся в миску з золотою рибкою

І можна побачити всю рибу

Нацист там у Верхній Франконії п'є у своєму барі:

«У 39-му ми були іншою силою в Європі!»

Щільно набиті, все блищить, ковбаса і люди тут жирні

«Перш ніж ми вийдемо і щось зробимо, спрага поборюється!»

«Іноземці крадуть роботу в німця!»

Тому він сьогодні сидить тут п’яний у барі

«Жінки їх крадуть, наркотики з Чехії

Зараз Берліном керують геї та шістдесят вісім!»

Банкір на конференції – ідеальна людина

Він усвідомлює, що потрібно виконувати, знає продукт, знає тенденції

Він впізнає синці на ліктях

Витирає кров зі своїх брог, він повинен поспішати нагору

Він знає курсові прогнози, знає ринок Азії

Армії в чорних скроєних костюмах — це просто метастази

Він думає, адже справжнім раком є ​​самі споживачі

А скульптор просто витяг статую зі скелі

Вони всі знають, що вони є

Усі знають, де вони стоять

Світ чаша для золотої рибки

Все добре видно

Усі знають, які вони

Усі знають, де вони стоять

Я дивлюся в миску з золотою рибкою

І можна побачити всю рибу

Але я ніщо, я шукаю свій сенс

Але що зі мною буде, якщо я не знайду?

Резюме слалом, я йду з вітром

Немає картини, яка підходить мені, я не знаю, хто я

Але я ніщо, я шукаю свій сенс

Але що зі мною буде, якщо я не знайду?

Резюме слалом, я йду з вітром

Немає картини, яка підходить мені, я не знаю, хто я

Але я ніщо, я шукаю свій сенс

Але що зі мною буде, якщо я не знайду?

Резюме слалом, я йду з вітром

Немає картини, яка підходить мені, я не знаю, хто я