Gift - Prinz Pi

Weiße Vans sind nun grau, wie die einst schwarzen Jeans

Berlins Steve McQueen trifft eine Art Jane Dean

Paar Sekunden lang seh’n wir durch die Masken hindurch

Seh’n hinter Arroganz und Glanz nur ihren Hass und Furcht

Jedes Wort, dass das nächste gab, war ungeplant

Die größten Bilder uns’res Lebens bleiben ungerahmt

Wir fall’n aus der Zeit, gefallen uns gleich

Tätowierte Rücken zur Wand zu allem bereit

Die reden schon jetzt von uns als gescheitert

Doch ich mach' mentale Fotos mit der inneren Leica

Machen immer so weiter, so wie uns das passt

Und passt du nicht in ihr Raster hinein, dann wirst du gehasst

Sie sagen alles was gut ist, ist letztlich doch Gift

Sie sagen alles was gut ist, ist letztlich doch Gift

Sie sagen alles was gut ist, ist letztlich doch Gift

Beim Aufwachen denk' ich immer an dich

Alle haben uns geschworen, dass die Reise nicht klappt

Dann ham sie weitergelacht, ham uns weitergehasst

Ich renne in der Schwärze ganz allein durch die Stadt

Denn dein Kleid leuchtet unfassbar weiß in der Nacht

Nach engsten Momenten, bis Ängste uns trennten

Wie wilde Tiere kämpfen, so denkst du von Menschen

Noch zugedeckt in gut versteckten Nächten krass alleine

Wie Regen haut die Realität auf Pflastersteine

Nur Erste-Welt-Probleme, wie sie jeder hatte

Deine Hände in den Taschen meiner Lederjacke

Addiert man all die Nebensachen, kommt am Ende Leben raus

Schlösser, für die kein Schlüssel passt, gibt es eben in jedem Haus

Du bist mein Heroin, ich geh' kaputt davon

Und dennoch kann ich einfach nicht genug bekomm'

Auf und ab, zehn Mal Schluss in einem Jahr

Doch du warst immer für mich da, wenn es sonst keiner war

Denn alles was gut ist, ist letztlich doch Gift

Denn alles was gut ist, ist letztlich doch Gift

Denn alles was gut ist, ist letztlich doch Gift

Beim Einschlafen denk' ich immer an dich

Alle haben uns geschworen, dass die Reise nicht klappt

Dann ham sie weitergelacht, ham uns weitergehasst

Ich renne in der Schwärze ganz allein durch die Stadt

Denn dein Kleid leuchtet unfassbar weiß in der Nacht

Wunder liegen bei Wunden, darum werden uns Narben bleiben

Die nennen es «bluten», wir nennen es «Farbe zeigen»

Die stärksten Lieder sind Schnitte, so kitschig das klingt

Es läuft raus, wie ein Schiff, nur bei richtigem Wind

Läuft stetig und stark, denn kommt direkt von dei’m Herz

Fühlst dich besser danach, wenn auch schwächer zuerst

Und so misch' ich meiner Tinte genügend Blut in den Stift

Weil alles, was gut ist, ist letztlich doch Gift

Alles, was gut ist, ist letztlich doch Gift

Alles, was gut ist, ist letztlich doch Gift

Augen des Autos taufen die Nacht in elektrisches Licht

Reporter steh’n dort am Ort, wo du sprangst

Ich halte dich noch hier zwischen meinen Worten gefangen

Bis du langsam entweichst in jenem Flecken von Licht

Denn alles, was gut ist, ist letztlich doch Gift

Білі фургони тепер сірі, як колись чорні джинси

Берлінський Стів МакКвін зустрічає таку собі Джейн Дін

Кілька секунд ми бачимо крізь маски

Побачте лише їхню ненависть і страх за зарозумілістю та гламуром

Кожне наступне слово було незапланованим

Найкращі картини нашого життя залишаються без рамок

Ми випадаємо з часу, як і ми відразу

Татуйовані спини до стіни готові на все

Вони вже говорять про нас як про невдач

Але я роблю ментальні фотографії зі своєю внутрішньою Leica

Продовжуйте робити те, що нам підходить

І якщо ви не вписуєтеся в їх сітку, вас будуть ненавидіти

Кажуть, що все добре, в кінцевому рахунку, отрута

Кажуть, що все добре, в кінцевому рахунку, отрута

Кажуть, що все добре, в кінцевому рахунку, отрута

Я завжди думаю про тебе, коли прокидаюся

Нам усі клялися, що поїздка не вийде

Потім вони сміялися, ненавиділи нас

Я бігаю містом у чорному зовсім один

Тому що ваша сукня вночі світиться неймовірно білим

Після найближчих хвилин, поки страхи не розлучили нас

Як дикі тварини воюють, так ти думаєш про людей

Все ще прихований у добре приховані ночі відверто на самоті

Реальність б’є на бруківку, як дощ

Просто проблеми першого світу, як у всіх

Твої руки в кишенях моєї шкіряної куртки

Якщо скласти всі дрібниці, врешті-решт виходить життя

Є замки, які не підходять до ключа в кожному будинку

Ти мій героїн, я піду розбитим

І все ж я просто не можу насититися

Вгору і вниз, десять разів за рік

Але ти завжди був поруч зі мною, коли нікого не було

Адже все, що добре, в кінцевому підсумку є отрута

Адже все, що добре, в кінцевому підсумку є отрута

Адже все, що добре, в кінцевому підсумку є отрута

Коли я засинаю, я завжди думаю про тебе

Нам усі клялися, що поїздка не вийде

Потім вони сміялися, ненавиділи нас

Я бігаю містом у чорному зовсім один

Тому що ваша сукня вночі світиться неймовірно білим

Від ран бувають чудеса, тож у нас залишаться шрами

Вони називають це "кровотеча", ми називаємо "показати колір"

Найсильніші пісні – це нарізки, як би сирно це не звучало

Вибігає, як корабель, тільки при правильному вітрі

Біжить рівно і сильно, тому що йде прямо з вашого серця

Відчуття краще потім, хоча спочатку слабкіше

І тому я вмішаю достатньо чорнила в перо

Бо все, що добре, в кінцевому рахунку отрута

Все, що добре, в кінцевому підсумку отрута

Все, що добре, в кінцевому підсумку отрута

Очі машини купають ніч в електричному світлі

Журналісти стоять на місці, де ви стрибнули

Я все ще тримаю тебе тут між своїми словами

Поки ви повільно не зникнете в цьому клапті світла

Адже все, що добре, в кінцевому підсумку є отрута