Fluch der Besten - Prinz Pi

Ich fahr auf der Autobahn, seh den Schnee toben

Schließ die Augen, drück das Pedal runter bis auf den Boden

Nimm die Hände vom Lenkrad, in manchen Momenten verfluche

Ich den unbarmherzigen Gott, der mir Talent geschenkt hat

Mit Talent kommt ein Fluch, er haftet an dir

Mein Leben ist ein Film in dem die merkwürdigsten Sachen passieren

Jeder Tag ein Kapitel, jedes Gespräch eine Szene mit Untertiteln

Und Handlungsebenen die darunter liegen

Und manchmal fühl ich mich, als wenn ich immer falle

Wunder mich wie ich es schaff dass ich nie auf den Boden knalle.

Alle Menschen suchen was, die meisten finden nichts

Außer einem Sündenbock, die Glücklichen finden Gott

Ich brauch ein Blindenstock, meine Welt macht mich blind

Mittelmaß das Mittel das alles ineinander verschwimmt

Und ich schüttel das Glas, trinke das Ritalin,

Jeder Tag ein Gitterstab ich will dem Gitter entfliehen

Es ist der Fluch der Besten, es ist ein Fluch von Ketten

Die dich binden an dein Buch von Texten, du willst ihm entrinnen

Es ist der Fluch der Besten, es ist der Blues der Besten

Die nicht schlafen können in Nächten, es liegt in dem Blut der Besten

Ich bin ganz alleine, auch wenn noch jemand da ist

Meine Freunde verstehen mich nicht als red' ich japanisch

Ich bin ganz alleine, kann diese Dinge nicht teilen

Und aus dieser einsamen Quelle entspringen die Zeilen

Diese Lieder sind mein, ich sing sie allein

In diese dunklen Kammern meines Kopfes kommt sonst niemand rein

Und ich fühle mich einsam weil ich meine Gefühle mit niemandem teilen kann

Auch das Rappen ist nicht mehr heilsam, ich suche ein Balsam

Ein Medikament, ehe dieses Feuer meine Seele verbrennt, wie Napalm

Und so suche ich Halt an einem einzigen Grashalm

Seh wie Wunden offen bleiben und noch weiter vernarben

Selbst allein in der Menge, niemand versteht was ich denke

Passe nicht in eure Form rein, egal wie ich mich verrenke

Es ist der Fluch der Besten, der mich in seinen Zangen hält

Er macht dass ich alleine bin, dass alles auseinander fällt

Der Hund der Nachts im Kopf bellt, macht dass ich nicht schlafen kann

Der Geist ist nicht in einer Flasche, er ist in meinem Part gefangen

Mit dem Erfolg kommt Ärger, und der Druck wird stärker

All die Neider ein Stückchen weiter, bald wird die Booth zum Kerker

Vom Außenseiter zum Einzelgänger zum Soziopath

Du willst die Erkenntnisse nicht haben die ich manchmal hab

Ich bin die Blüte der Saat, von was Nietzsche schrieb,

Geh auf den Friedhof und sehe meinen Stein schon vis a vis.

Doch meine Lunge hat noch nicht den letzten Zug genommen

Zwei mal zwei Kilo gut geölt in einem Schuhkarton

Und sie können warten, denn ihre Zeit wird kommen,

30 Schuss ein Entschluss, ein Fleck bleibt auf dem Bleibeton

In die letzte Zeile kommt, mein Vermächtnis… rächt mich!

Їду по автобану, бачу, як вирує сніг

Закрийте очі, натисніть педаль до підлоги

Зніміть руки з керма, лайтеся в деякі моменти

Я нещадний Бог, який дав мені талант

З талантом приходить прокляття, воно чіпляється за вас

Моє життя – це фільм, де відбуваються найдивніші речі

Кожен день розділ, кожна розмова сцена з субтитрами

І рівні дії, які лежать нижче

І іноді мені здається, що я завжди падаю

Цікаво, як мені вдається, що я ніколи не вдарився об підлогу.

Всі люди щось шукають, більшість нічого не знаходять

Крім козла відпущення, щасливчики знаходять Бога

Мені потрібна біла тростина, мій світ робить мене сліпим

Посередність означає, що все розмивається одне в одному

І я струшую склянку, п’ю риталін

Кожен день грати я хочу втекти з гратів

Це прокляття найкращих, це прокляття кайданів

Які прив’язують вас до вашої книги текстів, ви хочете від неї втекти

Це прокляття найкращих, це блюз найкращих

У тих, хто не може спати вночі, це в крові кращих

Я зовсім один, навіть якщо там ще хтось

Мої друзі не розуміють мене, оскільки я розмовляю японською

Я зовсім один, не можу поділитися цими речами

І з цієї самотньої весни тягнуться рядки

Ці пісні мої, я співаю їх один

Ніхто інший не може потрапити в ці темні кімнати моєї голови

І я відчуваю себе самотнім, бо не можу ні з ким поділитися своїми почуттями

Навіть реп уже не лікує, я шукаю бальзам

Наркотик перед цим вогнем палить мою душу, як напалм

І тому я шукаю опори на одній травинці

Подивіться, як рани залишаються відкритими і залишаються шрамами ще більше

Навіть на самоті в натовпі ніхто не розуміє, про що я думаю

Не підходь до твоїй фігури, як би я не крутився

Це прокляття найкращого тримає мене в своїх кліщах

Він змушує мене одного, і все руйнується

Собака, яка вночі гавкає в моїй голові, змушує мене не заснути

Джин не в пляшці, він у пастці в моїй частині

З успіхом приходять проблеми і тиск зростає

Усім заздрісникам трохи далі, будка скоро стане підземеллям

Від негідника до одинака до соціопата

Тобі не потрібні знання, які я іноді маю

Я квітка насіння того, що написав Ніцше

Ідіть на кладовище і побачите мій камінь уже vis a vis.

Але мої легені ще не пройшли останнім потягом

Два на два кілограми добре змащені маслом у взуттєвій коробці

І вони можуть чекати, бо прийде їхній час

30 пострілів рішення, пляма залишається на свинцевому бетоні

В останньому рядку йде мій спадок... помсти мене!