Engel - Prinz Pi

Alle wollen dich brechen, es ist schwer

Mit dem riesengroßen Druck, der auf der Brust liegt

Während tausend Stimmen sprechen, bist du leer

Wenn wieder der Geruch in der Luft liegt

Der blassrosa Himmel an einem scheißkalten Märzmorgen

Der Friedhof verschluckt vom steinharten Erdboden

Liegen die Herzlosen neben den Samaritern

Neben Wehrlosen, neben denen die’s verdient haben

Alle liegen sie nebeneinander

Alle sterben gleich leben anders

Nachts kommen die Satanisten

Tagsüber die Messdiener, die einst die Hand von dem

Pädophilen Pater küssten und ihm den Tod wünschen

In jeder Reihe liegen alle sieben Todsünden

Ich will den Code finden, der alles einschließt

Was man in den heiligen Schriften zwischen den Zeilen liest

Ich studierte persische Teppiche

Wühlte mich durch etliche

Deutungen und fand die einzig verlässliche:

In dem siebten Buche Hoth

Doch wenn ich sage was ich weiß bin ich tot!

Die Engel sinken nieder zum Volk

Die Engel haben Schwingen aus Gold

Die Engel haben Stimmen aus Gold

Und sie singen: «Der Himmel ist voll!»

Wir schreiben Tag 1, der neuen Zeit

An jedem Grabstein

Nagt ein Zahn sein Pfad rein

Mal ist der Riss groß, mal ist er haarklein

Das muss Gottes blutroter Pfad sein

Alle Religionen weisen zum Tod hin

Alle beschreiben seinen Boten

Sie unterscheiden Gebote, Schriften, Propheten

Doch ihr Beginn ist das Leben

Irgendwer überprüft meine Thesen

Ein übersinnliches Wesen

Wenn es mich hört, dann sag mir nur eines:

Welchen Sinn hat mein Leben?

Muss ich ihm einen geben?

Muss ich beten?

Darf ich es selber mir nehmen?

Ich suche Sinn in der Lehre

So ist der Mensch, er muss sich eben alles erklären

Die Dummen glauben alles

Die Dümmeren glauben Mysterien

Die komplizierte Dinge einfach erklären

Wenn die Zeit eine Schnur wär

Würd ich sie zerschneiden, wie Edward mit den Scherenhänden

Ich sitze auf Nebelbänken, warte auf die Endzeit

Zusammen mit Jesus, dem Sklaven der Menschheit

Er hat ein Fotoalbum der letzten 2000 Jahre dabei und holt ein paar Fotos raus:

Kreuzzug, Kriege, Holocaust

Er tippt an die Stirn von Adam und fragt:

Wer wohnt in dem hohlen Haus?

Die Menschheit fliegt, fliegt aus dem Paradies hinaus

Всі хочуть тебе зламати, це важко

При величезному тиску на грудну клітку

Поки тисячі голосів говорять, ти порожній

Коли запах знову в повітрі

Ніжно-рожеве небо морозного березневого ранку

Кладовище поглине тверда як камінь земля

Безсердечні лежать поруч із самарянами

Поруч із беззахисними, поруч із тими, хто цього заслуговує

Вони всі поруч

Всі вмирають однаково, живуть по-різному

Вночі приходять сатаністи

Протягом дня послушники, які колись тримали за руку с

Поцілував батька-педофіла і побажав йому смерті

У кожному ряду всі сім смертних гріхів

Я хочу знайти код, який охоплює все

Що ви читаєте між рядками в Писанні

Я вивчав перські килими

Я перебрав чимало

інтерпретації і знайшов єдине достовірне:

У сьомій книзі Гота

Але якщо я скажу те, що знаю, я мертвий!

Ангели спускаються до людей

У ангелів крила золоті

У ангелів золоті голоси

І співають: «Небо повне!»

Пишемо день 1, новий час

На кожному надгробку

Зуб прогризає собі дорогу

Іноді тріщина велика, іноді на волосинку

Це, мабуть, Божий криваво-червоний шлях

Усі релігії вказують на смерть

Всі описують свого посланця

Вони розрізняють заповіді, Писання, пророків

Але його початок – це життя

Хтось перевіряє мої тези

Надприродна істота

Якщо воно мене почує, скажи мені одну річ:

У чому сенс мого життя?

Я повинен дати йому одну?

чи маю я молитися?

Чи можу я взяти його сам?

Шукаю сенс у навчанні

Такі люди, вони просто повинні собі все пояснити

Дурні вірять всьому

Дурні вірять в таємниці

Просто пояснюйте складні речі

Якби час був струною

Я б порізав їх, як Едвард Руки-ножиці

Сиджу на берегах туману, чекаючи кінця часів

Разом з Ісусом, рабом людства

Він має з собою фотоальбом за останні 2000 років і витягує кілька фотографій:

Хрестовий похід, війни, Голокост

Він постукає Адама по лобу й питає:

Хто живе в порожній хаті?

Людство літає, вилітає з раю