Elfenbeinturm - Prinz Pi

Gefühle lauwarm, kein «Ja», kein «Nein»

Relativ Zeit zu geh’n — Ich Einstein

Sie trägt ihren Trotzblick, den «Ist mir scheißegal"-Blick

Es macht in mei’m Kopf Klick — ich sage «Dann war’s des»

Schulter zucken, mehr nich', bin gegang', wer nich'?

Mit jedem Schritt weg von hier, alles entfärbt sich

Bin fertig mit den Nerven, muss laufen, muss rauchen

Muss saufen, muss mich verstecken in mir

Muss mich abkapseln von außen, muss irgendwas kaufen

Muss unter Menschen schwimmen, im Nachtleben tauchen

Seh' mich von außen, Dunkle Gestalt straucheln

Schwarzer Trenchcoat, Soundtrack, weißes Rauschen

Unsichtbar hinter mir ein Umhang aus Gefühlsabfäll'n

Will ihn abhäng', abstreifen, abstell’n

Der Mond projiziert ihr Gesicht in die dunkelgrauen Regenschauer

Unterlauf’nen Wolken mit den Hundeaugen

Du siehst mich an und sagst, ich müsste Lippen lesen

Der einzige, der an uns geglaubt hat, bin ich gewesen

Wir schweigen nur, denn ich weiß nich' mehr was Liebe ist

Weiß nur, dass den Elfenbeinturm jemand niederriss?

Du siehst mich an, ich wünscht, du könntest Lippen lesen

Denn meine Gedanken schrei’n dir zu, dir ein' Strick zu nehmen

Du denkst, dass man einfach immer alles kriegt im Leben

Wenn man nur bereit ist, immer einen Fick zu geben

Was für ein Abturn, was für ein abgefuckter Tag

In ei’m abgefuckten Monat, in ei’m abgefuckten Jahr

In ei’m abgefuckten Leben, abgefuckte Seele

Die sich nur aueinandersetzt mit abgefuckten Them'

Mit 16 glaubte ich fest, auf alles ein' Fick zu geben

Alles ma' mitzunehmen, ist alles in mei’m Blick zu seh’n

Wenn es mir scheiße geht, schreib' ich meine besten Songs

Depressive Stimmung, keine Liebe, miese Brise-Songs

Schrieb viel zuviel davon, sitze auf dem Grunde des Brunnens

Schreibe Schreie, lass' die Wunde verstummen

Du siehst mich an und sagst, ich müsste Lippen lesen

Der einzige, der an uns geglaubt hat, bin ich gewesen

Wir schweigen nur, denn ich weiß nich' mehr was Liebe ist

Weiß nur, dass den Elfenbeinturm jemand niederriss?

Du siehst mich an, ich wünscht, du könntest Lippen lesen

Denn meine Gedanken schrei’n dir zu, dir ein' Strick zu nehmen

Du denkst, dass man einfach immer alles kriegt im Leben

Wenn man nur bereit ist, immer einen Fick zu geben

Auf einmal steht sie da, das Gesicht verheult

Schminke läuft, läuft, läuft, läuft

Augen schwarz und groß, guckt von unten her

Blick fest, voll ins Schwarze, meine Augen unversehrt

Enge Leggins, tiefer Ausschnitt, riesen Auftritt

In ihren Augen «Sorry!"in lila Laufschrift

Der alte Trick: Versöhnungsfick

Verdräng' kurz das Wissen dass «Wir"unmöglich is'

Danach Stille, schlechtes Gewissen

Die Gewissheit kommt, ich erbrech' mich ins Kissen

Du siehst mich an und sagst, ich müsste Lippen lesen

Der einzige, der an uns geglaubt hat, bin ich gewesen

Wir schweigen nur, denn ich weiß nich' mehr was Liebe ist

Weiß nur, dass den Elfenbeinturm jemand niederriss?

Du siehst mich an, ich wünscht, du könntest Lippen lesen

Denn meine Gedanken schrei’n dir zu, dir ein' Strick zu nehmen

Du denkst, dass man einfach immer alles kriegt im Leben

Wenn man nur bereit ist, immer einen Fick zu geben

Відчуття теплі, ні «так», ні «ні»

Відносно пора йти — я Ейнштейн

Вона носить свій зухвалий вигляд, вигляд «Мені байдуже».

Це клацає в моїй голові - я кажу: "Тоді все"

Знизай плечима, от і все, я пішов, хто ні?

З кожним кроком звідси все згасає

Нерви пішли, треба ходити, курити

Треба випити, сховатися всередині мене

Треба ізолюватися зовні, треба щось купувати

Треба плавати серед людей, пірнати в нічне життя

Бачиш мене з боку, темна форма спотикається

Чорний тренч, саундтрек, білий шум

За мною невидимий плащ емоційного марнотратства

Я хочу повісити його, роздягнути, вимкнути

Місяць проектує своє обличчя в темно-сірі дощі

Підбігли хмари з собачими очима

Ти дивишся на мене і кажеш, що я повинен читати по губах

Я був єдиний, хто вірив у нас

Ми просто мовчимо, бо я вже не знаю, що таке любов

Просто знаєте, що хтось зруйнував вежу зі слонової кістки?

Ти подивись на мене, я б хотів, щоб ти міг читати по губах

Бо мої думки кричать тобі, щоб ти взяв мотузку

Ви думаєте, що в житті завжди можна отримати все

Якщо ви просто готові завжди наплювати

Який вимкнений, який проклятий день

У лохнутий місяць, у лохнутий рік

В об’ебаному житті, обебана душа

Хто тільки з ними має справу, обебали їх

У 16 років я твердо вірив, що мені все буде наплювати

Взяти все з собою – це бачити все в моїх очах

Коли мені лайно, я пишу свої найкращі пісні

Депресивні настрої, відсутність кохання, паскудні пісні вітерця

Написав занадто багато, сидячи на дні колодязя

Напиши крики, заглуши рану

Ти дивишся на мене і кажеш, що я повинен читати по губах

Я був єдиний, хто вірив у нас

Ми просто мовчимо, бо я вже не знаю, що таке любов

Просто знаєте, що хтось зруйнував вежу зі слонової кістки?

Ти подивись на мене, я б хотів, щоб ти міг читати по губах

Бо мої думки кричать тобі, щоб ти взяв мотузку

Ви думаєте, що в житті завжди можна отримати все

Якщо ви просто готові завжди наплювати

Раптом вона стоїть, обличчя її сльози

Макіяж бігає, біжить, біжить, біжить

Очі чорні та великі, дивиться знизу

Дивись твердо, прямо на метку, мої очі неушкоджені

Обтягуючі легінси, низьке декольте, величезна зовнішність

В її очах фіолетовим прокручуванням «Вибачте!»

Старий трюк: манікюр з макіяжем

Придушити знання про те, що «ми» неможливо

Потім тиша, мука сумління

Приходить певність, я вирву в подушку

Ти дивишся на мене і кажеш, що я повинен читати по губах

Я був єдиний, хто вірив у нас

Ми просто мовчимо, бо я вже не знаю, що таке любов

Просто знаєте, що хтось зруйнував вежу зі слонової кістки?

Ти подивись на мене, я б хотів, щоб ти міг читати по губах

Бо мої думки кричать тобі, щоб ти взяв мотузку

Ви думаєте, що в житті завжди можна отримати все

Якщо ви просто готові завжди наплювати