Die letzte Ex - Prinz Pi

Du bist die pure Unvernunft, wohnst in Villa Kunterbunt

Du warst mal gutes Mädchen, ich war mal Untergrund

Du warst mal Königin von Kreuzberg in deinem blauen Kleid

Mit Omas alter Perlenkette und den grauen Nikes

Wir saßen in der Schwärze, starrten ins Licht

Stundenlang Untergang, sprachen von nichts

Schweigen ist Gold, unsere Küsse war’n Platin

Ich hab all die Jahre nur gewartet auf Dich!

Aber warum sagst Du «Pause», wenn Du «Schluss» meinst?

Ich dachte, Du wärst meine lebenslange «Plus Eins»

Warum rede Ich von Heirat, Du von Freiheit

Als wären das zwei unvereinbare Lifestyles?

Wenn alles auf mich drückt, es keinen Ausweg gibt

Will ich nur noch zurück, zurück nach Bonnys Ranch

Die letzte Ex ist die Existenz

Ich will nochmal zurück

Zurück nach Bonnys Ranch

Mein Akku geht aus

Mein Kredit ist verbraucht

Die alten Tore gehen auf

Willkommen zurück zu Haus

Mein Akku geht aus

Mein Kredit ist verbraucht

Die alten Tore gehen auf

Willkommen zurück zu Haus

Es ist wieder Nacht, ich liege wieder wach

Die Stadt schweigt, nur in mei’m Schädel tobt ein riesen Krach

Liebe — Hass, schlafen so dicht an dicht

Ich war dein Spiegel, Du warst der Stein, der mich zerbricht

Mich hat die Welt zerknüllt, ich war mal ein weißes Blatt

Bin jetzt so unbeschrieben wie die Mauern meiner Stadt

Wenn ich springe, dann um nie wieder zu landen

Fahr Auto in Gedanken an James Dean in «Giganten»

Wenn alles auf mich drückt, es keinen Ausweg gibt

Will ich nur noch zurück, zurück nach Bonnys Ranch

Die letzte Ex ist die Existenz

Ich will nochmal zurück

Zurück nach Bonnys Ranch

Mein Akku geht aus

Mein Kredit ist verbraucht

Die alten Tore gehen auf

Willkommen zurück zu Haus

Mein Akku geht aus

Mein Kredit ist verbraucht

Die alten Tore gehen auf

Willkommen zurück zu Haus

Der weite, stille Park, mit Alleen alter Bäume

Blättern wispern endlos Echos, lange schon verhallter Träume

Jeder für sich — keiner hier, der meine Blicke kreuzt

Doch auch niemand hier, der mich enttäuscht

Nur dasitzen, zusehen wie das Licht verläuft

Wir projizieren uns auf die anderen — Litfasssäulen

Die Uhren tun ihren Dienst: Zeiger kreisen

Geburt A, Tod B — Leben: weiter reisen

Kein Ruhm und keine Fans, keine Prominenz

Hier bist Du einfach Mensch — Willkommen in Bonnys Ranch

Keiner, der sich trennt, kein Gesetz, das uns beengt

Keiner ist hier fremd — hier in Bonnys Ranch

Mein Akku geht aus

Mein Kredit ist verbraucht

Die alten Tore gehen auf

Willkommen zurück zu Haus

Ти чиста нерозумність, живи на віллі Кунтербунт

Колись ти була хорошою дівчиною, я була підпільником

Колись ти була королевою Кройцберга у своїй блакитній сукні

З бабусиним старим перлинним намистом і сірими Найками

Ми сиділи в чорному, дивлячись у світло

Годинами тонув, ні про що не говорив

Тиша золота, наші поцілунки були платиновими

Я чекав на тебе всі ці роки!

Але чому ви говорите «перерва», коли маєте на увазі «закінчено»?

Я думав, що ти для мене на все життя плюс один

Чому я говорю про шлюб, ти про свободу

Ніби це два несумісні способи життя?

Коли на мене все тисне, виходу немає

Я просто хочу повернутися, назад на ранчо Бонні

Остаточне колишнє — існування

Я хочу повернутися знову

Назад на ранчо Бонні

Мій акумулятор розряджається

Мій кредит зник

Відчиняються старі ворота

Ласкаво просимо додому

Мій акумулятор розряджається

Мій кредит зник

Відчиняються старі ворота

Ласкаво просимо додому

Знову ніч, я знову лежу без сну

Місто мовчить, тільки в моєму черепі вирує величезний шум

Любити — ненавидіти, спати так близько один до одного

Я був твоїм дзеркалом, ти був тим каменем, що ламає мене

Світ мене зім’яв, я колись був білим простирадлом

Тепер я порожній, як стіни мого міста

Якщо я стрибну, це ніколи не приземлиться

Драйв пам'яті Джеймса Діна у «Велетні»

Коли на мене все тисне, виходу немає

Я просто хочу повернутися, назад на ранчо Бонні

Остаточне колишнє — існування

Я хочу повернутися знову

Назад на ранчо Бонні

Мій акумулятор розряджається

Мій кредит зник

Відчиняються старі ворота

Ласкаво просимо додому

Мій акумулятор розряджається

Мій кредит зник

Відчиняються старі ворота

Ласкаво просимо додому

Широкий тихий парк з алеями старих дерев

Листя шепочуть нескінченне відлуння, давно зів’ялі мрії

Кожен сам за себе - нікого тут, хто не перетинає мій погляд

Але мене тут теж ніхто не розчарував

Просто сиди і дивись, як гасне світло

Ми проектуємо себе на інші — рекламні стовпи

Годинники роблять свою справу: стрілки кружляють

Народження А, Смерть Б — Життя: подорожувати далі

Ні слави, ні шанувальників, ні знаменитостей

Тут ви просто людина — ласкаво просимо на ранчо Бонні

Ніхто не розділяє, немає закону, який би нас обмежував

Тут ніхто не чужий — тут, на ранчо Бонні

Мій акумулятор розряджається

Мій кредит зник

Відчиняються старі ворота

Ласкаво просимо додому